ukrayinskij-pravopis-2019

Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2019/2020 навчальному році

03.07.2019

39 316

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 01. 07. 2019 р. № 1/11-5966

Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2019/2020 навчальному році

У 2019/2020 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804);

у 10 -11 класах – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi

Нові навчальні програми для 10-11 класів відповідають засадничим положенням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа».

Документ розроблено з урахуванням завдань сучасної мовної освіти, модернізаційних процесів в освітньому просторі України, особливостей шкільного предмета «Українська мова» й потреб сучасних учасників освітнього процесу.

Змістові компоненти представлені чотирма лініями: мовною, мовленнєвою, діяльнісною й соціокультурною, що дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовної освіти.

Зміст мовної лінії, зокрема програми рівня стандарту, визначають теми, знання яких сприяє формуванню мовної культури й мовної грамотності, забезпеченню функційності знань, узагальненню вивченої теорії в 5 – 9 класах, а саме: лексична, орфоепічна, орфографічна, морфологічна, синтаксична, пунктуаційна і стилістична норми.

У мовленнєвій лінії подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5 – 9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.

Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, учениць, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе:

Вільне	Формальне
Ознаки: невеликий обсяг (7-10 речень); вільна форма і стиль викладу; довільна структура; обов’язкова вимога: наявність позиції автора.	Ознаки: дотримання структури тексту, наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки); обґрунтування (аргументування) тези.

Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.

Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до 45 хвилин.

Види формального есе:

інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
критичне;
есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).

Вимоги до формального есе

Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).
Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
Кожен абзац есе розкриває одну думку.
Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.
Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.
Есе має містити переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.

Вступ – обґрунтування вибору теми есе.

Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.

Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

Критерії оцінювання мовного та змістового оформлення есе

Критерії оцінювання змісту есе	Бали	Критерії оцінювання мовного оформлення есе		Бали
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів		Грамотність
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів		орфографічні, пунктуаційні, помилки	лексичні, граматичні, стилістичні
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного аргументу.	1	13 і більше	9-10 і більше	1
Побудоване учнем (ученицею) висловлення характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення; теза не відповідає запропонованій темі; наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або він не є доречним.	2	12		2
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі; наведений аргумент не випливає з тези; приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко.	3	11		3
Висловлення учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами; є недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент.	4	9-10	7-8	4
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий; висновок лише частково відповідає тезі, не пов’язаний з аргументом та прикладом; трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу, бракує стильової єдності.	5	7-8		5
За обсягом висловлення учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний; учень (учениця) наводить один доречний аргумент; наводить непереконливий приклад; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами; робота характеризується недоліками за п’ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий, учень (учениця) неточно добирає слова й синтаксичні конструкції.	6	5-6		6
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі є недоліки (до чотирьох): відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом нелогічне розташування абзаців, переходи між ними не є вмотивованими; основна думка не арґументується.	7	4	6	7
Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; наводить один доречний аргумент; приклад не конкретизований; висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками: невміння пов’язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання.	8	3	5	8
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність виразної особистісної позиції, належної її аргументації тощо.	9	1+1 (негруба)	4	9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на проблему, наводить два доречні й переконливі аргументи, приклади; неординарна побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	10	1	3	10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; вправно формулює тезу; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, наводить два доречні й переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	11	1 (негруба)	2	11
Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу); висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; робота відзначається багатством слововживання та художньою цінністю.	12	–	1	12

Розподіл годин між розділами

Зазначаємо, шо вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови

Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.

Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».

У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5 – 9 класах.

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

Тематичні і семестрові оцінки

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.

Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос.

Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя в залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, – (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя) .

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 5-9 класах

	5 кл.		6 кл.		7 кл.		8 кл.		9 кл.
Усього годин	122		122		88		70		70
Години з РМ	24		23		22		16		19
	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Фронтальні види контрольних робіт
Перевірка мовної теми	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	–	–	–	1	–	1	1	1	1	1
Правопис: диктант	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння: діалог	1	–	1	–	1	–	1	–	1	–
усний переказ	1	–	1	–	1	–	1	–	1	–
усний твір	–	1	–	1	–	1	–	1	–	1
читання вголос	–	1	–	1	–	1	–	1	–	1

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10-11 класах

Рівень	Рівень стандарту		Філологічний рівень
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	2	2	3	3
Письмо: есе	2	3	1	1
переказ	–	–	1	1
твір	–	–	1	1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння: діалог	1	–	1	–
усний переказ	1	–	1	–
усний твір	–	1	–	1

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не роблять).

Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

5 – 9 класи – по два зошити;

10 – 11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів, учнівських

зошитів та вимоги до письмових робіт з української мови і літератури у 5-11 класах

З метою дотримання єдиних вимог щодо ведення класних журналів, учнівських зошитів, перевірки навчальних та контрольних видів робіт з української мови й літератури, російської мови та світової літератури у 5-11 класах, керуючись наказом МОН України від 05.05.08 № 371 „Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” рекомендуємо:

1. При веденні класних журналів у 5-11 класах керуватись Інструкцією з ведення класного журналу 5-11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів,затвердженою наказом МОН України №496 від 03.06.08 р.
2. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів здійснювати відповіднонаказу МОН України № 371 від 5.05.08 р. „Про затвердження критеріїв оцінюваннянавчальних досягнень учнів у системі загальної середньоїосвіти”.

3. Затвердити вимоги щодо ведення й перевірки учнівських зошитів, виконання навчальних і контрольних видів робіт з української мови та літератури, російської мови і світової літератури у 5-11 класах, а саме:
3.1. Види письмових робіт.

3.1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:• класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ — одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох: якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);
• словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті:

12 — у 5 класі,

24 — у 6—7 класах,

36 — у 9—10 класах,

48 — в 11 класі);

• навчальні диктанти, твори й перекази;

• самостійні роботи;

• тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);

• складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робо-
та зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

3.1.2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української тасвітової літератури є:

• відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
• написання навчальних класних і домашніх творів;• виконання самостійних робіт;
• складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у
старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та іншівиди робіт, передбачені чинними програмами.

3.2. Кількість контрольних робіт.

3.2.1. Кількість контрольних робіт з української мови повинна відповідати вимогам чинної програми (керуватися наказом МОН України від 05.05.08 № 371

„Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі середньої освіти”).

3.2.2. Кількість контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності
(аудіювання, говоріння, читання, письмо) передбачено вимогами чинної програми (керуватися наказом МОН України від 05.05.08 №371

„ Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі середньої освіти”).

3.2.3. Кількість контрольних робіт з української та світової літератур однаковав усіх класах — не менше шести на рік (у профільних класах — не менш як вісім нарік).3.2.4. Кількість контрольних творів з української та світової літератури визначається за класами:5—8 класи — один контрольний твір на семестр (у першому семестрі п'ятогокласу учні творів не пишуть);
• 9—11 класи — два контрольні твори на семестр (один класний і один домашній);
• у профільних класах — два контрольних твори на семестр.

3.3. Аналіз контрольних робіт.

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

3.4. Кількість і призначення учнівських зошитів.

3.4.1. Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:
• 5—9 класи — по два зошити;• 10—11 класи — по одному зошиту (у нихучні виконують роботи, зазначені в пункті 3.1).

- Кількість робочих зошитів з української літератури, світової літератури та
російської мови:

• 5-11 класи – по одному зошиту.3.4.2. Для контрольних робіт з української та російської мов, української і світової літератур в усіх класах використовують по одному зошиту (дозволяється використовувати зошити з друкованою основою, які мають гриф Міністерства).
3.4.3. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт в усіх класах використовують зошити в лінію (з позначеним полем) на 18 або 24 сторінки (в 10—11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом).
3.4.4. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

3.5. Порядок перевірки письмових робіт.

3.5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють:
• у 5 —6 класах — двічі на тиждень;

• у 7 —9 класах — 2—3 рази на місяць;

• у 10—11 класах — двічі на місяць.

3.5.2. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української,світової
літератури та російської мови перевіряють раз на місяць у кожному класі та виставляють у журнал щомісяця.

3.5.3. Оцінку за ведення зошитів з української та російської мови, з української та світової літератури виставляють один раз на місяць у кожному класі окремоюколонкою в журналі /Зошит/.

3.5.4. Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слідвраховувати такі критерії:

• наявність різних видів робіт;• грамотність (якість виконання робіт);

• охайність;

• уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).3.5.5. Орфографічний режим.

3.5.6. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи йоговідтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова,оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
3.5.7. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між вида-
ми робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
3.5.8. Дату класної, домашньої та контрольної роботи з української мови й лі-
тератури та світової літератури в 5—11 класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому — вид роботи (класна, домашня), наприклад:

Сьоме лютого
Класна робота

У 10—11 класах у зошитах з української та світової літератури можливим є й
інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а на полі цього ж рядкавказують дату цифрами, наприклад:

07.05.13 Класна робота

В інших класах дата й назва робіт з української та світової літератури оформлюються так, як і з української мови. У зошитах для контрольних робіт з української мови та літератури й світовоїлітератури в усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:

Сьоме лютого
Читання мовчки

У робочих зошитах на уроках розвитку зв’язного мовлення записується дата тавид роботи, наприклад:

Сьоме лютого
Докладний переказ тексту з елементами опису людини
Матуся

3.5.9. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
3.5.10. Зразок підпису зошита:

Зошит
для робіт з української мови
учня 5 класу
Ярунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.
Захарченка Сергія

Зошит
для контрольних робіт
з української мови та літератури
учениці 7 класу
Варварівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст.Усенко Олени

3.5.11. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки, витираютьгумкою або замальовують коректором).3.6. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт.

3.6.1. Усі записи, примітки й виправлення в учнівських письмових роботах треба виконувати ручкою з червоним чорнилом.3.6.2. Виявлені помилки позначають так:

• орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на полі в цьому ж рядку вказують тип помилки (І — орфографічна, V — пунктуаційна, г — граматична), омилки на ще не вивченіправила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою ( / ) й надписуючи потрібнулітеру чи розділовий знак, вказують наполі тип помилки, проте її не враховують приостаточному визначенні оцінки.
• лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми тощо), стилістичні(стильова невідповідність дібраних овнихзасобів,одноманітність дібраних мовнихзасобів тощо) та змістові помилки (логічні — втрата ослідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні — неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на полі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л — лексична, с — стилістична, з — змістова).

Навчальна та методична література з української мови, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційних сайтах Міністерства, Інституту модернізації змісту освіти.

Блог учителя української мови та літератури Савощенко Олени Іванівни

Головна

Нормативно-правова база

Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2019/2020 навчальному році

Немає коментарів:

Дописати коментар

Повідомити про порушення

Архів блогу