Шановні учні 11 класу!

Швидко пролетіли шкільні роки. Тільки недавно – гамірні п’ятикласники,а сьогодні – поважні одинадцятикласники. Вчорашні школярі назавжди йдуть з-під опіки вчителів,прощаються один з одним, з дитинством, із шкільною юністю, вирушаючи у дивний,заманливий світ.
Я завжди буду згадувати свій 11 клас із теплотою та легким сумом. Адже важко розставатися з хорошими, вихованими учнями. На уроки до Вас я приходила з радістю, бо хочеться вчити дітей, які прагнуть знань, які тебе поважають, цінують, уважно слухають і з якими про все можна поговорити. Але тепер перед Вами, мої дорогі одинадцятикласники-випускники, відкриваються нові дороги самостійного дорослого життя. Я хочу, щоб воно у Вас було щасливим. Адже людина народжується для радості і щастя. Тож нехай кожен прожитий Вами день буде сповнений зустрічами та сподіваннями. Нехай довкола Вас панують чисті почуття і гармонія. Хай буде легко Вам вперед іти і завжди досягати своєї мети. Попереду довгий шлях дорослого життя. Перша сходинка-це школа!!!! Ви її майже переступили.
Але ЗНО є її особливим завершенням. Тому готуємося!!!

СОVID-19! Отримати консультації щодо підготовки до ЗНО можна у телефонному режимі Viber (0500595981).

Переглядаємо уроки Уроки

Для тих хто готується до ЗНО-2020
Новини ЗНО

Як відомо, Міністерство освіти і науки планує реалізувати перший з двох сценаріїв проведення зовнішнього незалежного оцінювання і розпочати основну сесію тестування 25 червня. Дві сесії пробного ЗНО орієнтовно будуть проведені 15 і 17 червня.

Програма ЗНО-2020

Тести ЗНО онлайн з предмета «Українська мова і література»
Тренувальні тести з укранської мови та літератури

УСЯКА ВСЯЧИНА З ЛІТЕРАТУРИ ДО ЗНО: 100 ЗАВДАНЬ У ФОРМІ КАРТОК

63 відео за мотивами творів української літератури

УСЯКА ВСЯЧИНА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ! 100 завдань-карток для повторення

Про наголос у словах

Як запам’ятати правильний наголос у словах? [Підготовка до ЗНО]

Як писати ПІВ за новим правописом – разом чи окремо?

Розбір пробного ЗНО

Як навчитися писати ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ

відеоролик про проведення ЗНО

ЗНО 2020

https://mon.gov.ua/ua/news/dva-scenariyi-rozvitku-podij-skilki-trivatime-navchalnij-rik-dati-zno-ta-yak-vidbuvatimetsya-vstup
https://mon.gov.ua/ua/news/zagalnonacionalnij-karantin-prodovzheno-do-24-kvitnya-rishennya-uryadu
ПІДКАЗКИ до ЗНО-2020

http://ru.osvita.ua/test/70536/

https://osvita.ua/test/news/

https://erudyt.net/pidgotovka-do-zno/ukrainska-literatura/typovi-pytannia-shchodo-napysannia-tvoru-zno.html?fbclid=IwAR3NpezEN3_agu3pcR1D-7V1Ob2_PuN4NKt7W1NvYHctiCIa4xriXWzHzxQ

https://erudyt.net/pidgotovka-do-zno/zno-2019-zavdannia-ta-vidpovidi-probnoho-zno-2019-z-ukrains-koi-movy-i-literatury.html?fbclid=IwAR2jJ6teZ5S_1V9Co6GtDRjdiz2wSMGqBLpHD4WBTWEEXML9hTLEBOP0u00

Як буде проведено основне ЗНО-2020 року

https://erudyt.net/novini/novini-shkilnoi-osviti/novosad-iak-provodytymet-sia-osnovne-zno-2020.html?

29 травня. Українська мова
Шановні учні! Сьогодні останній урок 2019-2020 навчального року. ІІ семестр ми з вами закінчили дистанційно. Прохання, перегляньте виконання д.з. за всі дні, можливо ви хворіли, чи з інших причин не змогли вчителю надіслати виконання, то допрацюйте та надішліть. Ви всі молодці!!!
Українська література
Шановні учні! Сьогодні останній урок 2019-2020 навчального року. ІІ семестр ми з вами закінчили дистанційно. Прохання, перегляньте виконання д.з. за всі дні, можливо ви хворіли, чи з інших причин не змогли вчителю надіслати виконання, то допрацюйте та надішліть. Ви всі молодці!!!
Зарубіжна література
Шановні учні! Сьогодні останній урок 2019-2020 навчального року. ІІ семестр ми з вами закінчили дистанційно. Прохання, перегляньте виконання д.з. за всі дні, можливо ви хворіли, чи з інших причин не змогли вчителю надіслати виконання, то допрацюйте та надішліть. Ви всі молодці!!!
26 травня. Українська література
Тема. Підсумковий урок. Узагальнення та систематизація вивченого протягом навчального року
Увага!!! Д.З. Переглянути УРОК Написати твір на тему
" Що робить людину людиною?
22 травня. Зарубіжна література
Тема. Контрольний твір. Цінність духовних уроків класичної та сучасної літератури
Увага!!! Д.З. Написати твір переслати вчителю для перевірки.Обсяг 2,5 сторінки
21 травня. Українська мова
Тема. Контрольна робота. Практична риторика
Увага!!!Д.З. Підготувати усний твір "Риторика, як мистецтво " Записати голосове повідомлення і відправити вчителеві для прослуховування.
19 травня . Українська література.
Тема. Контрольна робота. Стоїчна українська поезія. Сучасна українська література.
Тести

1. До шістдесятників НЕ належить письменник, цитату із твору якого наведено в рядку:

А) "Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не зрушиться листами..."

Б )"Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце - золотий небесний квіт..."

В) "Спасибі за те, що мале людське життя, хоч надією довжу його в віки"

Г) "Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі"

2. Свідомий вибір ліричним героєм свого життєвого шляху, де панує світло, добро, краса; усвідомлення правди як рушійної сили - показано у центрі твору:

А) "Пісня мандрівного спудея" Ю. Андруховича

Б) "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе..." В. Стуса

В) "Астролог" Ю. Андруховича

Г) "Господи, гніву пречистого..." В. Стуса

3. До одного виду лірики належать обидві презії в рядку:

А) "Рядок з автобіографії" і "Астролог"

Б) "Пісня мандрівного спудея" і "Господи, гніву пречистого..."

В) "Господи, гніву пречистого..." і "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе"

Г) "Читаючи історію" і "Пісня мандрівного спудея"

4. Медитацією є поезія, цитату з якої наведено в рядку:

А) "Господи, гніву пречистого благаю - не май за зле..."

Б) "Дарували від батька до сина честь у спадок - як білу кість"

В) "З-під свити я вас випущу на світ - туди, де кров з любов'ю черленяться..."

Г) "Він дивиться тільки вгору, і небо лоскочуть вії..."

5.Укажіть "зайву" назву серед літературних угруповань

кінця 90-х років ХХ століття:

А) "Нова дегенерація"

Б) "Західний вітер"

В) "Пропала грамота"

Г) "Бу-Ба-Бу"

Д) ВАПЛІТЕ

6.Словами "Не кожному тісно межи стінами. Ой не кожному..." герой твору Г.Пагутяк "Потрапити в сад" Грицько говорить про себе й:

А) Стьопу;

Б) Микольця;

В) Тараса Шевченка;

Г) Григорія Сковороду.

7. Установіть відповідність між жанром і назвою твору

1. "Чорна акула в червоній воді";

2. "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...";

3. "Тіара скіфського царя";

4."Потрапити в сад";

5. "Астролог".

А) медитація

Б) оповідання

В) вірш

Г) повість

8. Установіть відповідність між героєм твору Г. Пагутяк "Потрапити в сад" та його характеристикою:

1. ...жартома стрельнув над вухом, хотів злякати;

2. Золоті руки мав... Біда;

3. ...дарма що волочився, дбав, аби на ньому все було чисте;

4. ...у латаній ватянці, похмільний, неголений, з голубими ясними очима;

5. ...був увесь запухлий, аж синій... вікно й двері помалював білою фарбою,

не пошкодував грошей;

А) Стьопа

Б) Микольцьо

В) тато Грицька

Г) Грицько

9. Установіть відповідність між образом-символом і назвою твору:

1. "Пісня мандрівного спудея" Ю. Андруховича

2."Читаючи історію" О. Забужко

3."Крізь сотні сумнівів я йду до тебе" В. Стуса

4."Рядок з автобіографії" О. Забужко

5."Потрапити в сад" Г. Пагутяк

А) вогняний стовп;

Б) Г. Сковорода та "Перебендя" Т. Шевченка;

В) явір, небо, соловей;

Г) Колізей, "молодий і хижий варвар"

10. Дайте розгорнуту відповідь на одне із запитань.

1) Василь Стус писав: "Поет повинен бути людиною". Поміркуйте, який філософський зміст митець вклав у ці слова?

2) Який твір сучасного автора, на вашу думку, найбільш суголосний проблемам сьогодення? Дайте аргументовану відповідь.

(СУГОЛОСНИЙ
гармонійний, р. зграйний; (з чим, чому) співз
18 травня. Українська мова
Тема. Оцінювальні жанри(похвала ,осуд, рецензія, характеристика)
Увага!!! Д.З.Опрацювати с. 174-180, с.196-198, вправа 366
(виконати письмово орієнтуючись на план вправи 364 ("Обравши мету, добре обміркуй дорогу"), 367 письмово(підготуйте текст промови на випускному вечорі. Можна голосове, щоб не писати).
Українська література
Тема. Проза . Есеїстика.Галина Пагутяк ." "Потрапити в сад" ," Добрий корсар"
Увага Д.З. Опрацювати матеріал підручника с.243-248,завдання 5 с.247-248, с.248 рубрика " Домашнє завдання", написати паспорт до твору"Потрапити в сад".
15 травня. Зарубіжна література

Тема. Кримськотатарська літературата її зв'язки з Україною. Таїр Бекірович Халілов. Повість "До останнього подиху"https://www.youtube.com/watch?v=u1pL4uOi3pc

Увага!!! Д.З. Опрацювати матеріали підручника с.204-213

**Письмово в зошиті тести

**Для творчих учнів підготувати відеоматеріал чи презентацію - повідомлення про геноцид кримськотатарського народу.

14 травня. Українська мова

Тема. Діалогічні жанри( бесіда, телефонна розмова, листування)
Увага!!! Д.З. Опрацювати матеріали підручника с. 148-153, 172-174. Виконайте вправу 322.
12 травня. Українська література

Тема. Юрій Андрухович."Астролог","Пісня мандрівного спудея".

До уроку
1.Повторення
темиhttps://www.youtube.com/watchtime_continue=81&v=GXQE_UUfNuU&feature=emb_title
2.Підручник за редакцією
Авраменко https://rada.info/upload/users_files/05536359/1fc1befe7efc53ca6937986a0313db99.pdf
с.240-242

3.Відео https://www.youtube.com/watch?v=rdWGr25b28M

4. "Пісня мандрівного спудея" https://dovidka.biz.ua/pisnia-mandrivnoho-spudeia-analiz/

5."Астролог" https://dovidka.biz.ua/iurii-andrukhovych-astroloh-analiz/

Художній світ творів Юрія Андруховича

Письменник і його доба. «...Наприкінці 80-х у цьому світі відчувся голод на щось таке, як “Бу-Ба-Бу”... Наша ідея витала в повітрі. Після Бу-Ба-Бу в українській поезії стало можливим писати все... Ми зруйнували дуже багато шаблонів... Ми писали, не думаючи про те, що це “не можна”, і воно ставало: “можна”» — так характеризує тогочасну літературну добу однодумець Ю. Андруховича — поет, письменник О. Ірванець.

Юрій Андрухович. Фото. 2011

Творчість. Ю. Андрухович є одним із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку критики називають «станіславським феноменом». За вагомістю внеску в розвиток постмодернізму його твори критики порівнюють із роботами італійського письменника Умберто Еко та відносять до стилю неоцинізму. Ю. Андрухович — автор поетичних, прозових творів, есеїстики, музично-поетичних проектів, сценарію для вистави «Нелегал Орфейський» за мотивами свого роману «Перверзія». Він активно займається перекладацькою діяльністю (англійська, німецька, американська, польська, російська поезії).

Творчий доробок митця видано багатьма мовами світу: польською, англійською, угорською, словацькою, чеською, італійською, німецькою, фінською, російською, сербською.

Твори поета й прозаїка Ю. Андруховича привнесли в українську літературу своєрідну стихію вільного мислення, у них постає новий образ вільної творчої особистості.

Поезія. Поетичний дебют Ю. Андруховича відбувся в першій половині 1980-х років і завершився виходом у світ збірки «Небо і площі» (1985). У його поетичному доробку є поетичні збірки «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Пісні для мертвого півня» (2004), «Листи в Україну» (2013) та ін. Сучасний поет В. Неборак стверджує, що «Андрухович — залюблений у минуле поет! / Андрухович — поет-колекціонер естетизованого минулого».

Ознаки поезії Ю. Андруховича: карнавальність, урбаністичність, іронічність, демократичність, антуражність. У віршах постає світ-карнавал, світ-цирк, який населяють герої з масками на обличчях. Невипадково чільне місце в його поезії займає тема середньовіччя з блазнюванням, карнавальністю (цикл «Цирк Ваґабундо»).

Минуле й теперішнє в поезії Андруховича тісно переплітаються, утворюючи своєрідний колаж з алюзій, асоціацій, метафор, цитат із творів інших письменників, алегорій.

Прикметними ознаками поетичного стилю Ю. Андруховича є поєднання патетики з іронією, заміна ліричного героя щораз новою маскою, а також оптимізм, віра в перемогу добра над злом, світла над темрявою.

Проза. Перший роман Ю. Андруховича «Рекреації» (1992), як й інші його прозові твори («Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця» (2007)), принесли письменникові справжнє визнання. Андрухович-прозаїк веде своїх героїв складним шляхом самопізнання й перевтілення. Ознаки постмодернізму в його прозі: ускладненість конфлікту, часу і простору, алюзії, ремінісценції, елементи іронії, самоіронії, фрагментарність, колажність композиції, схильність до гри з текстом і з читачем, еротизм, відображення магічного і надзвичайного.

Проза Ю. Андруховича засвідчує шукання автором адекватних для відтворення нового типу реальності художніх засобів, нових ідей, нової манери письма.

Есеїстика. Есеїстика Ю. Андруховича створювалася внаслідок його подорожей до інших країн і поступово склалася в майбутню «книгу спостережень» над нинішніми особливостями європейського культурно-історичного розвитку. Разом із польським письменником Анджеєм Стасюком він видав книгу «Моя Європа: Два есеї про найдивнішу частину світу» (2000, 2001, 2003), у якій автор демонструє спробу гранично відвертого осмислення свого власного «часу і місця». У ті ж роки вийшла книга есеїв «Тринадцять ритуалів на місцевості» (2000).

Тематика збірки есеїв Ю. Андруховича «Диявол ховається в сирі» (1999-2005): сутність патріотизму, проблеми української ментальності, національної ідентичності, роль митця в суспільному житті, питання культурної та історичної спадщини України, місце української культури серед західноєвропейських та світових культур. Цим творам притаманні емоційність, ліричність, парадоксальність.

Запитання і завдання

1. Дайте загальну характеристику творчості Ю. Андруховича.
2. Чи читали ви твори цього письменника? Назвіть, які саме. Послухайте інтерв’ю з Ю. Андруховичем, у якому він розмірковує про індивідуальний стиль та здатність літератури впливати на свідомість людей. Чи в усьому ви згодні з ним? А які запитання поставили б ви митцю?

ВІРШ «АСТРОЛОГ» — ЗОБРАЖЕННЯ НЕОРДИНАРНОЇ ОСОБИСТОСТІ В НАВКОЛИШНЬОМУ СВІТІ

Мотив твору — пошук людиною свого призначення, прагнення самореалізації. Ця тема є однією з основних у поетичній творчості Ю. Андруховича. Ліричний герой показаний як людина творча, однак для людей він — дивак. За все своє життя він не надбав ніяких статків. Навіть добровільно відмовляється від елементарних побутових вигод, живе на горищі, хоча «там зимно, там вітер свище». Його передбачення нікому не потрібні, оскільки вони не збуваються. Однак ліричний герой твору залишається непохитним у своєму прагненні передбачити майбутнє. Його манить до себе «окраєць нічного неба». Так минають роки, проте астролог залишається вірним собі. Він наділений поетичним даром, здатністю бачити й відчувати навколишню красу. Звичайно ж інколи його охоплює зневіра: «І взявши голову в руки, / Він крикне собі з розпуки: “Чого я марную роки?!”».

Цей вірш має відкритий фінал (ознака постмодерну). Однак вдумливий читач дійде висновку, що ліричний герой повернеться на горище, оскільки навіть у хвилину зневіри називає своє заняття «святою морокою».

Запитання і завдання

1. Яке враження справив на вас вірш «Астролог»? Які думки викликав?
2. Які художні засоби використовує поет для створення образу ліричного героя? У чому виявляється їх новаторський характер?
3. Визначте головну ідею та провідний мотив вірша «Астролог».
4. Укажіть ознаки постмодернізму у творі.
5. Підготуйте виразне читання вірша Ю. Андруховича «Астролог».

«ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ» — СУЧАСНЕ РОЗКРИТТЯ ТЕМИ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЕТА І РОЛІ ПОЕЗІЇ

Цей твір — ключ до розуміння творчого кредо митця. Провідний мотив поезії — возвеличення свободи творчості. У давнину, а саме за часів Г. Сковороди, спудеями називали молодих людей, які вивчали різні науки. На канікулах вони мандрували містами й селами, співали пісень, розказували вірші (які часто самі й складали), щоб прогодувати себе, а також показати свою поетичну вправність. Вони були високоосвіченими, талановитими, творчими. Саме таким є ліричний герой — «мандрівний спудей», який, мандруючи, досліджує життя, поспішає туди, «де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей і пропастей сувій...». Своїм поетичним словом хоче творити добро, «щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій». Мандрівка для спудея — не задля споглядання, він у пошуку свободи для своєї творчості: «З риторик і поетик академій — гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім ті рими — вчителям наперекір». Поет ніби стверджує думку: справжня поезія може творитися там, де люди, де вирує життя.

До творчого виявлення своєї особистості ліричний герой ставиться по-доброму й іронічно. Свої неслухняні римовані рядки називає «маленькими чортенятами», які допомагають йому. Незвичним використанням епітета «на зелену прощу» автор декларує, що справжній вияв творчого натхнення — у вільному леті думок й образів, коли хочеться «читати вірші травам і вітрам!..». Вірші повинні зворушувати серця людей, щоб від них і «явір тихі сльози витирав», і небо слухало, і соловей співав.

Запитання і завдання

1. Чому так названо вірш? Що це дає для розуміння його змісту?
2. Визначте мотив поезії «Пісня мандрівного спудея».
3. Прокоментуйте факт, що поетичні твори для їхнього автора — це «маленькі чортенята», які водночас «прекрасні, наче крила голубів».
4. Для ліричного героя любов (як і кров) — червоного кольору. Як ви гадаєте, чому?
5. Яким бачиться авторові світ, куди він посилає своїх «дітей»?
6. Чи справді рими у вірші не підвладні поетові, «невірні»?
7. Подумайте, чому хвала часові, на думку автора, має бути зухвалою.
8. Який смисл вкладено у вислів «звірят і пастухів благословіть»?
9. Що додає до психологічного портрета Ю. Андруховича цей вірш? Яким є його поетичне кредо?
10. Чи змінилося ваше світосприймання після ознайомлення з поезією Ю. Андруховича? Свою думку обґрунтуйте.

Читацькі діалоги

Іван Крамськой. Портрет Т. Шевченка

Що означає для нас, для України Тарас Шевченко? У різні часи на це запитання відповідали по-різному. За панування методу соціалістичного реалізму образ поета ідеалізували, його зображували насамперед борцем. Показати Т. Шевченка як звичайну людину вважалося мало не святотатством, хоча спроби його деканонізації були (вірші М. Семенка).

Після усунення ідеологічного диктату радянської доби з’явився запит на переосмислення всієї української культури й постаті Шевченка як однієї з її основ. Передусім ішлося про зняття ідеологічної догми говорити про Шевченка як поета селянського та революційного, а також про тлумачення його творів поза вульгарно-соціологічним підходом. У літературознавстві одними з перших цю місію взяли на себе науковець із діаспори Григорій Грабович і письменниця Оксана Забужко. Прикладами такого переосмислення постаті й творчості Кобзаря є вірші С. Жадана «Тарас Григорович Шевченко...» (1993) та І. Драча «Виклик» (1995).

Есей Ю. Андруховича «Shevchenko is ОК» — ще один із творів нового осмислення життєтворчості Т. Шевченка. Спробуйте передбачити, про що цей есей, виходячи з того, що його автор — постмодерніст.

Пригадайте ознаки цього художнього напряму, зокрема іронічне переосмислення минулого й так само іронічний погляд на сьогодення; втрата віри в існування вічних цінностей, загальновизнаних авторитетів, іронія, пародія, гротеск, травестування. Об’єктом іронії постмодерністів є певні міфи, кліше, стереотипи. Ю. Андрухович створює образ Т. Шевченка як носія міської, аристократичної та богемної культури, аналізує прояви його культу й ідеологічні спроби присвоїти його, показує славу митця не як догмат, а як живе явище.

Сподіваємося, що уважне і вдумливе прочитання есею «Shevchenko is ОК» і матеріал наступних рубрик допоможе вам глибоко осмислити цей твір.

ЕСЕЙ «SHEVCHENKO IS ОК» — ПОСТМОДЕРНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПОСТАТІ ТА ТВОРЧОСТІ КОБЗАРЯ

Харизма Т. Шевченка. Переповівши загальновідомий епізод про мандрівку малого Тараса до кінця світу, Ю. Андрухович зауважує, що про цей випадок згадано лише в одному біографічному джерелі про Шевченка. Відтак правдивість ніколи не буде критично переосмислюватися, як і багато інших переказів, історій, що оточували Т. Шевченка упродовж усього життя й оточують надалі.

Про харизму особистості Т. Шевченка Ю. Андрухович пише, що «він змушує говорити про себе... При цьому аж ніяк не опікується своїм publicity, все наче виходить само собою». Часто стереотипний образ заступає собою справжнього Шевченка, який «любить співати... легкий у спілкуванні, говорить багато й цікаво, знає цілу купу смішних історій, курить сигари (справжні, кубинські). Крім того, він упертий, непередбачуваний, від нього іноді струменіє моторошна енергія скандалу й непослуху. Він дещо вайлуватий, широкий у кості, не дуже добре танцює, але всіх зачаровує. За своє не надто довге 47-річне життя, з якого 10 років пробув у солдатах в пустелі, він здобув собі сотні, якщо не тисячі, знайомих і друзів».

Проте в масовій свідомості Т. Шевченко найчастіше лише борець проти несправедливості, страдник. Харизматичність його образу визначає ставлення до Шевченка в житті й після смерті. «Жодного святого жодної церкви так не ховали, — зауважує автор есею. — З того часу бере початок сакральний ритуал перепоховання. Стус, Литвин, Тихий і Сліпий». Події, пов’язані з похованням і перепохованням Кобзаря, Ю. Андрухович називає двотижневим перформансом, тобто виставою.

Культ образу Кобзаря. Культ Т. Шевченка почав творитися одразу після його смерті. У своїх працях П. Куліш, І. Франко, М. Грушевський, С. Єфремов обґрунтували його велич як поета народного, який, вийшовши з найглибших низів, сягнув духовних вершин, став духовним батьком нації, «єдиним, незрівняним і недосяжним». Зведення поета мало не в ранг святого спричинило появу численних творів «під Шевченка», що негативно вплинуло на розвиток української літератури.

Кожна політична сила почала експлуатувати образ Шевченка, але по-своєму. Так, із часом з’явився «Шевченко комуністичний», «Шевченко націоналістичний», «Шевченко християнський», «Шевченко атеїстичний», «Шевченко дисидентський», «Шевченко анархічний». Характеристика цих та інших Шевченків — один із найцікавіших епізодів есею Юрія Андруховича.

Слава Т. Шевченка у світі. Світова велич Т. Шевченка — переклад «Кобзаря» на більш ніж 140 мов світу; велика кількість пам’ятників (як зауважує Ю. Андрухович, Шевченко «є абсолютним чемпіоном світу серед поетів... Жоден Данте або Шекспір не зрівняється з ним за масою бронзи, міді, мармуру, граніту, залізобетону»); великі тиражі творів (в Україні «Кобзар» перевидавали більш як 120 разів загальним тиражем понад 10 млн примірників).

Однак для Ю. Андруховича безумовним підтвердженням усесвітньої слави Кобзаря став випадок у нічному поетичному кафе міста Нью-Йорка, де поет читав свої вірші й де вже після виступу «старезний сивий пуерториканець, король поетів, засновник і патрон кафе мовив... усією широтою своєї екваторіальної посмішки: “Taras Shevchenko is my favorite poet...”».

Запитання і завдання

1. Прочитайте есей «Shevchenko is ОК». Поділіться своїм враженням від прочитаного в класі. Визначте у творі ознаки постмодернізму.
2. Наведіть відомі вам з курсу літератури й історії приклади спроби переосмислення постаті Кобзаря. Висловте своє судження із цього приводу. Послухайте думки однокласників й однокласниць. Чи згодні ви з ними?
3. Розгляньте зображення традиційного й «осучасненого» Т. Шевченка. Яке з них вам імпонує? Чому? Свою думку обґрунтуйте.

4. Чи є у вас «свій» Т. Шевченко? Як вплинуло опрацювання есею Ю. Андруховича на ваше розуміння життєтворчості Т. Шевченка?
5. Напишіть есей «Мій Шевченко».

Культурно-мистецький контекст

На вірші Ю. Андруховича написано музику, зокрема це пісні у виконанні співака Тараса Чубая, легендарних українських рок-груп «Плач Єремії» та «Мертвий півень», гурту «Карбідо» (Польща) та ін.

Цікавою є співпраця письменника з рок-групою «Мертвий півень». У 2004 р. вийшла збірка поезій Ю. Андруховича «Пісні для Мертвого Півня», де містилося близько 30 віршів. Музика, на яку покладені твори Ю. Андруховича, найбільше нагадує рок із довгими гітарними програшами.

За мотивами роману Ю. Андруховича «Перверзія» у 2007 р. у Молодому театрі (Київ) відбулася прем’єра вистави «Нелегал Орфейський». Письменник брав участь у постановці п’єси й сам зіграв одну з ролей.

За мотивами оповідань Ю. Андруховича, зокрема «Зліва, де серце» та «Королівські лови», було знято фільм «Кисневий голод» (реж. А. Дончик, 1992), а згодом за іншими творами — фільм «Амур і демон».

Один з епізодів роману письменника «Рекреації» з назвою «Рано вранці» увійшов у збірку короткометражок «Мудаки. Арабески» (реж. В. Тихий, 2010).

Ваші читацькі проекти

Цитати Андруховича не втрачають актуальності. Нагадаємо одну з найвідоміших: «Кращі часи самі собою не настають — їх слід викликати і накликати, причому не тільки інакомисленням, але й інакомовленням. Іноді — інакокричанням». Чи поділяєте ви думку митця? За матеріалами інтерв’ю Ю. Андруховича різним засобам масової інформації підготуйте проект «Інакомислення, інакомовлення та інакокричання як спосіб самовираження поета».

Читацьке дозвілля

Знайдіть у мережі Інтернет і прослухайте пісні на вірші Ю. Андруховича у виконанні Тараса Чубая, рок-груп «Плач Єремії», «Мертвий півень», «Карбідо» та ін. Поділіться своїми враженнями у класі

Увага!!! Д.З. Після перегляду матеріалу виконати тестові завдання

https://naurok.com.ua/test/yuriy-andruhovich-astrolog-pisnya-mandrivnogo-spudeya-344601.html

та Виконати художній аналіз однієї з поезій Ю. Андруховича ( на вибір "Астролог" або "Пісня мандрівного спудея".).

8 травня. Не забудь про підготовку до ЗНО-2020

Як навчитися писати ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ

відеоролик про проведення ЗНО

УСЯКА ВСЯЧИНА З ЛІТЕРАТУРИ ДО ЗНО: 100 ЗАВДАНЬ У ФОРМІ КАРТОК

УСЯКА ВСЯЧИНА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ! 100 завдань-карток для повторення

Розбір пробного ЗНО

Зарубіжна література

Тема. Кримськотатарська літературата її зв язки з Україною.Таїр Бекірович Халілов. Повість "До останнього подиху"https://www.youtube.com/watch?v=u1pL4uOi3pc

Увага!!!Д.З. Опрацювати матеріали підручника с.204-213

( **письмово розкрити українсько- кримськотатарські літературні зв язки,

вклад Агатантела Кримського у розвиток літератури с.208-209),

**тестиhttps://naurok.com.ua/test/ta-r-halilov-do-ostannogo-podihu-213031.html

7 травня. Українська мова

Тема. Практична риторика. Інформаційні жанри (представлення, пояснення, інструція, повідомлення).

Увага!!! Д.З. Опрацювати матеріали підручника с.119-121,

надішліть SMS -повідомлення вчителю (тему оберіть самі),

складіть інструкцію (на свій власний вибір)

підготуйте відео представлення (Н-д https://www.youtube.com/watch?v=jFNRqlgckHw)

запишіть пояснення (на власний вибір)

5 травня. Українська література
Тема. Сучасна українська література. Літературний процес кінця XX- початку XXI ст
З'ява нового літературного покоління. Найвагоміші здобутки сучасної літератури. Література елітарна, вишукана, високохудожя, масова, популярна та її інтенсивний розвиток. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси. Оксана Забужко "Рядок із автобіографії", "Читаючи історію". Література постмодерну , літературні угруповання
т.л.:постмодернізм,постпостмодернізм, література елітарна й масова.
До теми уроку

Урок №62-63.

Тема: Сучасна українська література (на вибір). Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ-на початку ХХІ століття (на шляху до нового відродження). З’ява нового літературного покоління. Поезія: І.Римарук («Обнови»), Ю.Андрухович («Пісня мандрівного спудея»), О. Забужко («Рядок з автобіографії»), О. Ірванець («До французького шансоньє»), С. Жадан («Музика, очерет…»). Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм і тем.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

** Пригадайте, що таке модернізм, його ознаки та представників (їх твори)

ІІІ. Робота над темою уроку.

ІV. Усний журнал.

...В усіх книжках говориться про інші книжки...

будь-яка історія переповідає історію, яка вже переповідана...

У. Еко

Коментар. Вивчення нового матеріалу доцільно провести у формі усного журналу за такими сторінками:

1. З’ява нового літературного покоління.

2.Постмодернізм як один із художніх напрямі мистецтва 90-х років,його риси.

3.Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Літературні угруповання («Бу-Ба-Бу», «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад» та інші).

4. Зустріч з поетами (доповіді про них)

Перша сторінка. Вступ

Ми – молоде покоління нової держави України. Ми здобули волю. Вірю,що ми зможемо побудувати сучасну демократичну державу, доклавши до цього певних зусиль і прагнень, розуму та вміння.

Нам у спадок передали величезне багатство – мову та літературу – «духовний заповіт одного покоління іншому».

Українська література межі ХХ і ХХІ століть дуже цікава й неоднозначна: оригінальна й традиційна, лірична й епатажна, акцентована на змісті й формалістська. Ця література твориться саме тепер, і ми , певним чином, є свідками її народження. Нове покоління поетів і письменників прагне подивитися на навколишній світ по-новому, а не під кутом методу «соцреалізму». Незалежна Українська держава відкрила перед літературою і нові можливості, і нову її сторінку. Література, як і все державне життя, позбулося ідеологічно-партійного диктату, ставши абсолютно вільною у виборі тем , образів і способів їх трактування. Ідейно-художнє її багатство стимулювало тематичну, жанрово-стильову, концептуальну різноманітність.

Характерною прикметою літературного життя кінця ХХ – початку ХХІ століття є те , що у ньому беруть участь представники різних поколінь, різних стильових течій, отже, в ідейно-тематичному, жанрово-стильовому й емоційно-інтонаційному виявах література останніх років строката й різнобарвна.

Якщо представники старшого покоління (тобто ті , хто забезпечував літературі відповідну духовну висоту і в 60-ті , і в застійні 70-80-ті роки: Л. Костенко, І. Драч, Д. Павличко, Б. Олійник, П. Загребельний, Р. Іваничук, В. Шевчук та інші) в цілому тяжіють до традиційної , об’єктивно реалістичної манери письма, до осмислення передусім проблем історичної пам’яті , морально-духовного зв’язку часів, національних святинь і традицій, то «молодші» (В. Кордун, І. Римарук , В. Герасим’юк, Г. Пагутяк, І. Малкович, О. Забужко , Ю. Андрухович, Є. Пашковський , О. Лишега, В. Діброва) й зовсім молоді ( В. Кокотюха, І. Ципердюк, С. Жадан, О. Ульяненко, С. Процюк, І. Андрусяк, І. Карпа, Любко Дереш) вдаються до експериментаторських пошуків, критики застарілих кенонів, нетрафаретності, гостро реагуючи на досьогочасні тематичні табу тощо. Прикметно, що як і в 20-ті роки, молодше покоління групується в творчі гурти , об’єднані однаковим розумінням сутності та завдань літератури , а також спільністю творчої манери , художніх пошуків. Утворилися різні асоціації та об’єднання молодих: «Бу-Ба-Бу», « ЛуГоСад», «Пропала грамота», «Нова література» , «Пси Святого Юра», «Нова дегенерація».

Молодших приваблюють неоавангардистські та постмодерністські віяння, що знайшли свій вияв і в творчості тих , хто прийшов у літературу в середині 80-х – 90-х років ХХ століття. Сучасна літературно-мистецька ситуація нагадує літературну дискусію 20-х років ХХ століття. Адже ставляться суголосні тій добі питання: що таке література сьогодні, яка її місія в житті суспільства, окремої людини, якими повинні бути її ідейно-естетичні орієнтири?

Ознакою нового часу є поява творів , які замовчувалися, заборонялися у застійні часи, видаються твори «з шухляди», класичні зразки літератури. Проза 90-х років вражає оголеною правдивістю, зацікавлює невідомим фактажем, новизною ситуації та образів.

За географічним принципом можна виокремити київську-житомирську (В.Шевчук, В. Медвідь, Є. Пашковський, О. Ульяненко, Б. Жолдак, О. Жовна, Л.Пономаренко, Є. Кононенко, О. Забужко, В. Діброва) та галицько-станіславську (Ю.Андрухович, Ю. Винничук, Ю. Іздрик). Самобутньо виокреслюється й жіноча проза (О. Забужко, Є. Кононенко, В. Мастєрова, Л. Пономаренко та інші ).

Друга сторінка. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва

90-х років, його риси. Постмодернізм як явище. Урок "Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ кінця ХХ початку ХХІ століття(наявні таблиці )

Як реакція на перший дискурс та модерний дискурс «шістдесятників», другий дискурс з’явився в кінці 80-х – у 90-х рр. Постмодерний дискурс має свої символи й поняття: екзистенція, рефлексія, відкритість, гра, карнавал. Г. Гессе, (німецький і швейцарський письменник, автор роману «Гра в бісер», має вплив на українських постмодерністів Т. Прохаська та Ю. Андруховича). Л. Х. Борхес (аргентинський поет і прозаїк, запропонував творення художнього твору як відверту концептуалізовану гру цитатами, ремінісценціями, алюзіями світового письменства, вплинув на Ю. Андруховича, Ю. Бедрика, В. Медвідя) тощо. Окрім ТР-дискурсу та ПМ-дискурсу, в українській літературі існують проміжні та окремі дискурси, зокрема, презентовані іменами О. Забужко, Е. Андієвської, Ю. Тарнавського та ін.

Постмодерна спрямованість в українському письменстві означилася після 1986 р., після катастрофи на Чорнобильській АЕС, яка неначе пробудила і митців старшого покоління, і «шістдесятників», і породила нову генерацію письменників постчорнобильської епохи. Ця хвиля митців прагнула «зруйнувати Карфаген української провінційності» ( Ю. Шевельов), тобто вивести мистецтво слова поза межі політики, ідеологічних та адміністративних втручань у художню творчість, зробити його естетично самодостатнім.

Вперше термін “постмодернізм” з’явився 1917 р. в книжці німецького філософа Рудольфа Паннвіца “Криза Європейської культури”. Вживався він на позначення нігілізму в культурі ХХ ст. Філософське підґрунтя постмодернізму склали праці Мішеля Фуко, Жака Дерріда, Жиля Дельоза, Фелікса Гваттарі, Жана Бордіяра, Жака-Франсуа Ліотара, Річарда Рорті.

До визначальних рис постмодернізму відносять поєднання різних стильових тенденцій, часткову опозиційність до традиції, універсальність проблематики, позачасовість і позапросторовість зображення, епатажність, зміну функцій автора та героя, культ незалежної особистості, потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого, прагнення поєднати істини різних націй, культур, релігій, філософій, іронічність, пародійність тощо. У сучасній постмодерністській літературі головна увага приділяється, по-перше, індивідуальній манері митця, його власному баченню людини та світу, у творах часто сполучається конвульсивна краса, примхлива елегантність, потяг до дисгармонії та деформації, хворобливої фантастики та абсурду, вигадливий еротизм.

По-друге, духовна напруга, пошук внутрішньої ідеї, самовіддана несамовитість, екзистенційність є важливою складовою сучасної літератури.

По-третє, метафорична насиченість твору поєднана часто з навмисно зниженою мовою; багато словесної еквілібристики; плеоназм, наявність оксюморону та антитези, гіперболи та гротеску; складна композиція твору, фрагментарність – ознаки твору постмодерного часу.

Третя сторінка. Літературні угруповання(«БУ-БА-БУ»,«Нова дегенерація»,«Пропала грамота», «ЛуГоСад»та ін.).

Асоціація українських письменників

Утворена 6—8 березня 1997 р. на установчих зборах АУП (118 учасників). Організація АУП має за мету подолання структурно-ідеологічного змертвіння в письменницькому середовищі України, що виникло через неспроможність керівництва Спілки письменників України (СПУ) реформувати структуру та концептуальні засади Спілки письменників до рівня відповідності вимогам сучасної ситуації (як соціальної, так і світоглядної). Ставши в опозицію до СПУ, АУП проголосила своїми критеріями фаховість, подолання колоніального синдрому в українській літературі, відкритість світовим світоглядним та стильовим надбанням XX ст. Вступ до АУП відбувається на підставі запрошення від Координаційної Ради АУП (23 особи). Президентом АУП було обрано Ю. Покальчука, віце-президентами Володимира Моренця, Ю. Андруховича, І. Римарука і Тараса Федюка. 4—5 лютого 2000 року відбувся II конгрес АУП (68 учасників), на якому Президентом АУП було обрано Т. Федюка, віце-президентами 1. Римарука, В. Моренця, С. Жадана і О. Кривенка. 3'їзд констатував наявність в Асоціації організаційної кризи, викликаної відсутністю працівників офісного апарата і професійних менеджерів.

«Бу-Ба-Бу»

«Бурлеск-Балаган-Буфонада». Літературне (насамперед) угрупування, що складається з Ю. Андруховича (Патріарх), В. Неборака (Прокуратор) та О. Ірванця (Підскарбій). Літугруповання засноване 17 квітня 1985р. у Львові. Період найактивнішої діяльності Бу-Ба-Бу (23 концертні поетичні вечори) припав на 1987—1991 pp. Апофеозом « Бу-Ба-Бу» став фестиваль «Вивих-92», коли головну фестивальну акцію склали чотири постановки поезоопери « Бу-Ба-Бу» «Крайслер Імперіал» (режисер С. Проскурня). У 1996р. друкований проект «Крайслер Імперіал» («Четвер-6») практично завершив «динамічний період» існування «Бу-Ба-Бу». В 1995р. у львівському видавництві «Каменяр» вийшла книга «Бу-Ба-Бу».

Літугрупування стало втіленням карнавального необарокового мислення, притаманного метаісторичній карнавальній культурі людства. Соціальним фундаментом метаісторичного карнавалу в Україні став підсвідомий масовий синдром зламу, що супроводжував розпад імперії і викликав дві метапсихічні складові: суспільну депресію і масову карнавальну сміхову рефлексію на катаклізм системи. Творчість учасників «Бу-Ба-Бу» в межах самого літугрупування стала ситуативно-концептуальним мистецьким відгуком на суспільну рефлексію. «Бу-Ба-Бу» заснувало свою Академію.

"Нова дегенерація"

Поетичне літугрупування, існувало у 1991 —1994 pp., складалось з трьох літераторів, вихідців з Івано-Франківської області — Івана Андрусяка, Степана Процюка та Івана Ципердюка. У 1992 р. літугрупування видало три перші збірки названих поетів під однією обкладинкою. Загальна назва цього проекту була також «Нова дегенерація». Передмову написав Ю. Андрухович. Тексти членів «Нової дегенерації» перебувають у дискурсивній сфері неомодерних літературних практик.

«Пропала грамота»

Літературне угрупування трьох київських поетів: Юрка Позаяка, Віктора Недоступа та Семена Либоня. Існувало в кінці 80-х — на початку 90-х pp. «Пропала грамота» була заявлена як авангардний проект. У 1991 р. «Пропала грамота» випустила книгу з однойменною назвою.

«ЛуГоСад»

Поетичний гурт, заснований у 1984 р. львівськими поетами Іваном Лучуком, Назаром Гончаром, Романом Садловським. У 1986 р. вони видали (все в одному примірнику) альманах «ЛуГоСад- І» і «ЛуГоСад -II», а також збірки Н. Гончара «Усміхнений Елегіон» та Р. Садловського «Антологія». «Методологічна основа» творчості «ЛуГоСаду» — теорія поетичного ар'єргарду, «ідея і аргументування лугосадівсько-ар'єргардної теорії. У лютому 1994 р. відбулася академічна наукова конференція «Літературний ар'єргард», присвячена 10-літтю «ЛуГоСаду» . Окремі вірші лугосадівців перекладені німецькою, польською, білоруською, словацькою, болгарською, англійською, італійською мовами. До 15-річчя гурту готувався тритомник «ЛуГоСаду».

«Пси Святого Юра»

Літературна майстерня, неофіційне творче об'єднання із семи українських письменників, які таким чином вирішили шукати не стільки естетичної (з цієї точки зору всі вони були й залишаються досить різними), скільки професійно-цехової єдності (спільне обговорення рукописів, формування альманахів, взаємне редагування та коригування). Ідея такої спільноти виникла серед групи авторів (Ю. Покальчук, Ю. Андрухович, І. Римарук) під час міжнародного круїзу «Хвилі Чорного моря» на борту корабля «World Renaissance» і остаточно сформувалась у вигляді маніфесту в стінах афінського готелю «Св. Юрій Ликаветський» у листопаді 1994 р.. До літмайстерні увійшли, крім згаданих, В. Герасим'юк, B. Медвідь, В. Неборак, О. Ірванець. Останній приблизно через рік із міркувань цілковитої творчої незалежності з майстерні вийшов, натомість приєднався Т. Федюк. Єдиний поки що альманах «Пси святого Юра» (Львів, 1997р.) зафіксував первинний склад майстерні, оскільки формувався ще 1995 р. Альманах являє собою досить симптоматичний зразок «поєднання непоєднуваного» і досьогодні перебуває серед найжвавіше обговорюваних новинок сучасного літературного процесу. Концепційну добірку творів опублікував журнал «Сучасність» .

Учитель. Сьогодні ми живемо в суспільстві, перенасиченому книгами. Ми стали свідками вільної української літератури. Тепер головне, щоб українська література не просто була, а була якісною.

Четверта сторінка. Зустріч з поетами

Поезія - це погляд звіддаля, який з легкістю помічає схожі риси між ледь спорідненими думками. Вона має бути такою ж загадковою, як і сон. У ній повно драматизму, хоча він не обов’язково емоційний. Це може бути темний чи моторошний погляд, але від цього не менш напружений.

Сьогодні ми познайомимося з кількома сучасними поетами.

ЗАБУЖКО ОКСАНА СТЕФАНІВНА “РЯДОК З АВТОБІОГРАФІЇ” ,"Читаючи історію"

Не кожен, хто береться за перо, - Поет, і не кожен, хто має безліч видатних книжок, вартий називатися ним. Оксана Стефанівна Забужко –українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист. У своїй творчості приділяє багато уваги усвідомленню української ідентичності, що є дуже актуальним на сьогодні. Шановна Оксано Стефанівно, розкажіть про себе.

Поетеса. Я народилася 19 вересня 1960 року в місті Луцьку, у шістдесятницькій родині з давніми історичними традиціями. Мій батько Стефан (Степан) Іванович Забужко (1926-1983) — педагог, літературний критик і перекладач (вперше переклав українською оповідання чеського композитора і письменника Іллі Гурніка (Ilja Hurník), у сталінські часи був репресований і відбував заслання в Забайкальському краї. Мати, Надія Яківна Обжирко-Забужко (1926-2014) — вчителька української літератури, автор методичних розробок і популярних літературознавчих творів для школярів.

Після арешту КДБ батька переїхала до Києва, де й здобула середню освіту. Навчалася на філософському факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка. Потім – аспірантура при кафедрі етики й естетики цього ж навчального закладу. Викладала в Київській державній консерваторії, іноземних навчальних закладах (Пенсильванському, Гарвардському, Пітсбурзькому). Займаюся творчою, науковою та громадською діяльністю.

Літературознавці.

- Ми знаємо , що маєте численні нагороди: орден княгині Ольги ІІІ ст. за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства , премія Міжнародної фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів – за «Notrc Dame d`Ukraine», книга Року-2010 журналу «Кореспондент» за «Музей покинутих секретів», відзнака «Золотий письменник України», лауреат восьмої літературної премії Anqelus – 2013 за «Музей покинутих секретів».

Поезія «Рядок з автобіографії»

Бесіда

1. Що таке автобіографія?

2. Для чого її створюють?

3. Чи приходилось вам читати автобіографію,написану в художньому стилі?

Виразне читання поезії.

Учитель. Які картини поставали у вашій уяві під час прослуховування (читання) поезії? (Козаки-запорожці, визвольна війна, протести проти поневолення, радянські табори для політв’язнів).

Аналіз поезії.

Бесіда за змістом твору.

ü Хто такі предки?

ü Чи можна за текстом визначити предків авторки?

ü Що ви знаєте про звичай освячувати зброю?

ü Хто з українських письменників у своїй творчості змалював цей обряд?

ü Прочитайте два останні рядки вірша. Що найбільше турбує поетесу?

ü Як думаєте , що є причиною того ,що народ зникає?

ü Що необхідно зробити, щоб відновити колишню славу українців?

ü Яка основна думка твору? (Дотримання етичного ідеалу духовного аристократизму, служіння вивищенню України та своєї нації, збереження родовідної пам’яті.)

Журналіст. Оксано Стефанівно, скажіть, звідки взагалі у Вас особисто з’явилася проблема лицарства?

Поетеса. Ну це пов’язано із особистим походженням . Мій прямий предок у ХVІІ столітті був канівським полковником, потім , після падіння Гетьманщини, родина занепала, бо не перейшла «на московське». У ХХ столітті в мене є вже в роду і петлюрівські полковники, і офіцери УПА по іншій лінії. За великим рахунком, я якраз з тих, які б не мали уціліти в цій країні – з чудом недобитих. У мене ще в 80-ті роки були такі рядки: «Те, що ми з вами вціліли,така випадковість…» Народилася я в Луцьку і коли через 25 років туди приїхала, зрозуміла що це не випадково. Луцьк – це осколок княжої України ХV-ХVІ століття, автентика міської України: місто із замком на горі, з чудесною архітектурою козацького бароко. Мій власний родовід звідти. Тому й відчуття української культури у мене дуже внутрішнє.

Учитель. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Лише обдарована, духовно багата людина може писати поезії, які торкаються найпотаємніших струн нашої душі та іскрою відлунюють у нашому серці. Таким є Олександр Васильович Ірванець . Запрошуємо його до слова.

ІРВАНЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

ПОЕТ. Народився 24 січня 1961 року у Львові. Виріс у Рівному. 1980 року закінчив Дубенське педагогічне училище. Після – вчителював. 1989 року – Московський Літературний інститут. Один із учасників літературного гурту «Бу-Ба-Бу» (Юрій Андрухович, Віктор Неборак).

Автор книг віршів "Вогнище на дощі" (1987) і "Тінь великого класика" (1991), "Вірші останнього десятиліття" (2001)

Окремі вірші було перекладено англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, білоруською, російською мовами. Роман "Рівне/Ровно" було перекладено польською мовою і вже двічі видано в Польщі. З 1993 року постійно мешкаю в Ірпені під Києвом.

Лауреат премії Фонду Гелен Щербань-Лапіка (США) 1995 року. Стипендіат Академії Шльосс Солітюд (Німеччина) 1995 року. Член жюрі театрального фестивалю "Боннер Бієнналє" 2000 та 2002 років. Мої п’єси ставилися у Німеччині, Україні та Польщі.

Журналіст. О.В. Ірванець – сучасний поет, автор багатьох збірок, що завоювали велику прихильність читачів. Його твори у складній метафоричній формі виражають глибинний зв’язок із рідним краєм, містять роздуми про сенс людського буття.

Виразне читання вірша «До французького шансоньє».

Слово автора.

Поезія «До французького шансоньє» - це вірш- звертання з певною настановою, що поступово переростає в роздуми над сутністю, призначенням і долею поета. Я вважаю, що найвища поезія інтимно сфокусована – це «коли передаються вірші, як поцілунки – з уст в уста». Розвиваючи цю думку, я малюю образ типового співця («французького шансоньє»), чиї пісні «легкі і світлі», моє покликання – бути «гітарою», «гілкою з дерева» мистецтва. Мода – це не завжди справжнє мистецтво, однак співакові слід « вдягатися модно» і «лаятися модно», але не забувати, що в мистецьких творах живе справжнє почуття досконалості.

Бесіда за змістом прочитаного

1.Які враження у вас виникли під час прочитання твору?

2.Якої теми торкається автор?

3.У чому ви вбачаєте основну думку, ідею твору?

Дослідник. Поет у своїх віршах осмислює роль поета й художнього слова в суспільстві. Використовує риторичні запитання, метафори, епітети.

Учитель. Ліричний герой поезії сперечається з тенденціями сучасного світу, коли класика стала немодною, люди бояться виявляти щирість почуттів, замість справжніх митців — «свистуни і стукачі». А «душа заревана» нікому не потрібна. І все ж треба пробитися до вух, що вкриті, «мов корою», суєтою життя, змусити їх слухати «серцем... і кров'ю», «як Квазімодо слухав дзвін».

Журналіст.

Поет філософського спрямування. Його лірика відзначається витонченою ускладненістю, водночас прозорою для читача. Поетичний ефект досягається за допомогою яскравого метафоричного письма, народнопоетичних та біблійних образів, що й визначає неповторний тембр його поезій.

Доля відміряла Римаруку Ігорю Миколайовичу короткий життєвий шлях. Тому на зустріч прийшли його друзі.

ДРУГ. Народився Ігор Миколайович 4 липня 1958 року в селі М'якоти Ізяславського району в сім'ї вчителів. В 1962 році батьки переїхали в село Западинці. Тут він навчався в школі і закінчив її у 1974 році із золотою медаллю. З червоним дипломом завершив і факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. В 1978 році почав друкувати свої твори в журналах "Дніпро", "Жовтень", в "Літературній Україні". Після закінчення університету працював в редакції газети "Вісті з України", пізніше — редактор видавництва "Молодь", зав. відділом поезії видавництва "Дніпро". В 1984 році виходить перша збірка "Висока вода". Став членом Спілки письменників України. За другу збірку "Упродовж снігопаду", що вийшла у 1988 році, - лауреат комсомольської премії ім. О. Бойченка. В 1991 році за збірку "Нічні голоси" нагороджений премією ім. В. Булаєнка. За збірку "Діва Обида" в 2002 році нагороджений Національною Шевченківською премією. Працював головним редактором журналу "Сучасність". Жив і працював в Києві. Загинув 3 жовтня 2008 року у м. Львові.

Автор поетичних книжок:

“Висока вода” (1984), “Упродовж снігопаду” (1988), “Нічні голоси” (1991), “Діва Обида” (1999), "Бермудський трикутник" (2007), "Сльоза Богородиці" (2007).

Виразне читання вірша «Обнови» та його аналіз.

Бесіда за змістом

-Яка особливість поезії? (Форма вірша – верлібр. Не поділяється на стопи, рядки мають різну кількість наголосів, довільно розташованих, немає рим, розділових знаків).

-На ваш погляд, це ускладнює чи полегшує сприймання твору.

Учитель. Вірш написано в цілком постмодерній манері, що характерно для автора. У поезії майже немає розділових знаків, а рядки не відмежовуються великою літерою. Читач сам розставляє акценти і творить власне розуміння твору, звертаючи увагу на власноруч збудовані синтаксичні конструкції. Проте, як і в багатьох текстах І. Римарука, в ньому яскраво виражена біблійна символіка, яка тісно переплетена з проблемами й труднощами мирського (чи сучасного?) буття. «Лавровий вінок стає терновим», — це не лише натяк на муки Ісуса Христа, а й розуміння того, що в цьому житті все є швидкоплинним, у тому числі й моральні цінності, бо вже «стражники у мученики пруть». Цілком по-філософському автор вирішує питання про покликання й призначення людини на землі, коли завжди є проблема вибору життєвого шляху: «хрест не орден хрест не одберуть». Тільки особистість знає, що має хрест, і його слід пронести гідно, як Христос. Окремою темою звучить протистояння покликання поета та імперської залежності, що глибоко сидить у підсвідомості, бо все ще мимоволі озирається «на крилатий герб у консуляті». Минає час, і йому належить щоразу бути оновленим, саме тому минуле й майбутнє завжди поруч, саме тому «зоря одвічна в небесах оновлених зника», щоб означити новий поступ для душі.

АНДРУХОВИЧ ЮРІЙ ІГОРОВИЧ

Журналіст.

Поет, прозаїк, есеїст, перекладач…Домінантою поетичної картини поета в усі періоди його творчості видається напружене шукання «духовної вертикалі буття». Звідси – стале поєднання патетики з іронією, нахил до стилізаторства і заміна «ліричного героя» щоразу новою «маскою». Знайомтесь: Юрій Ігорович Андрухович. Запрошуємо до слова.

Поет. Я народився 13 березня 1960 року у Станіславі, нині Івано-Франківськ. Родина: батько — Ігор Мар'янович , мати — Ганна Степанівна , дружина Ніна Миколаївна , дочка Софія і син Тарас. Маю онучку Варвару, донька Софії. Володію українською, російською, польською, англійською та німецькою мовами.

Навчався в спеціалізованій школі № 5 з поглибленим вивченням німецької мови. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві у 1991р. Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії часопису «Перевал» в Івано-Франківську. Був лідером відомої поетичної групи «Бу-Ба-Бу» («Бурлеск-Балаган-Буфонада»), яка об'єднала авторів з Рівного (Олександр Ірванець), Львова (Віктор Неборак), Івано-Франківська – я. Один із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають «Станіславським феноменом». Представники цього напрямку активно розробляють поетику «карнавального» письма.

У 1996 захистив кандидатську дисертацію, присвячену творчості замовчуваного в радянські роки класика української поезії першої половини XX століття Богдана-Ігоря Антонича.

У 1989 за результатами публікації двох книг віршів прийнятий до Спілки письменників України, у 1991 — за ідейними переконаннями вийшов зі складу Спілки разом з кількома колегами і став ініціатором створення Асоціації українських письменників, а також її віце-президентом (1997-1999).

Лауреат літературної премії «Благовіст» (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), одержав спеціальну премію в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), «За європейське взаєморозуміння» (Лейпціг, 2006).

Видав поетичні збірки:

«Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Пісні для мертвого півня» (2004).

Аналіз вірша «Пісня мандрівного спудея».

Виразне читання вірша.

Літературознавець. «Спудеї» — це студенти академій у давнину. Часто на канікулах вони мандрували містами й селами, співали пісень, розказували вірші (які часто самі й складали), щоб прогодувати себе, а також показати свою поетичну вправність. У пісні — звернення спудея до своїх творів (пісень), які складалися з любов'ю, про любов, часто з добрим почуттям гумору. Вірші просяться на волю, і треба, щоб вони зворушували серця людей, щоб від них і «явір тихі сльози витирав», і небо слухало, і соловей співав.

Учитель. У поезії Юрія Андруховича живе якесь особливе сприйняття світу, в основі якого – вічне буяння молодості, енергії, духу, пошуку, тривання гри і наснаги, неспокою – такого, що аж обпікає вуста і серце.

Визначним є його роман ""Московіада""

СЕРГІЙ ЖАДАН

Журналіст.

Поет визнаний критикою як лідер поетичного покоління 90-х. Створюючи власне естетичне поле, він спромігся поєднати українську поетичну традицію із панк- і рок- субкультурами. Представник постмодерного дискурсу. Його творчій манері притаманні інтелектуальна гра як форма самовияву, однак він часто вдається і до епатажу, нецензурної лексики, аби в такий спосіб підкреслити нетрадиційний характер своєї лірики. Ось такий він – Сергій Жадан. Запрошуємо до розмови.

Поет. Народився 23 серпня 1974 у м. Старобільськ Луганської області. Саме це місто було оспівано Ільфом та Петровим як Старгород. У 1996 році закінчив Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, факультет українсько-німецької філології. У 1996-1999 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету. Захистив дисертацію, присвячену українському футуризму: «Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка» (2000). З 2000 року викладач кафедри української та світової літератури університету. З 2004 – незалежний письменник.

Літературознавець.

Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан є активним організатором літературного життя України (з 2000 року – віце-президент Асоціації українських письменників), учасником мультимедійних мистецьких проектів, а також акцій громадянської непокори. Під час Помаранчевої революції С. Жадан був комендантом наметового містечка у Харкові. Відомий своїми критичними висловлюваннями і публікаціями проти харківських можновладців. У 2011 провів акцію проти закону «Про захист суспільної моралі».

Дослідник 1. Сергій Жадан – письменник-революціонер. У всіх розуміннях цього слова. Взявшись за перо двадцять років тому, він вніс у сучасну українську літературу щось абсолютно нове, виборовши собі почесне місце серед навіть набагато старших колег. Вийшовши на Майдан у Харкові, він один із тих, хто виборює сьогоднішні зміни в країні.

Дослідник 2. Має зібрання творів: «Вибрані поезії. 1992-2000» (2000), «Маскульт» (з Юрієм Андруховичем і Андрієм Бондарем) (2003), «Трициліндровий двигун любові» (з Юрієм Андруховичем та Любком Дерешем) (2007), «Кордон» (з Ігорем Сідом і Андрієм Поляковим), «Прощання слов’янки» (2011).

Виразне читання поезії «Музика, очерет»

Учитель. Ліричний герой глибоко переживає розлуку з коханою («нам з тобою тепер падає різний сніг»). Йому залишаються спогади про музику ламких очеретів, про висоту, де були у двох. І солодко завмирає, «тихо росте душа» в пригадуванні щастя і в його передчутті.

1. Проблемні, «провокаційні» запитання.

— На якому місці в системі цінностей у вас естетика, краса художнього слова?

— Ви відносите себе до творців масової чи елітарної літератури?

— Чи може якось література, особливо така, вплинути на читача, на сучасний стан речей?

— У чому сенс сучасної літератури?

— Чому так багато у ваших творах грубих, лайливих слів, навіть непристойностей?

Увага!!! Д.З. Опрацювати матеріал підручника с. 250-252. Законспектувати : тенденції, які характеризують літературний процес цього періоду(с.249), прізвища та твори представників , літературні угруповання (дивись додаток та с.250-251), елітарна література та масова, постмодернізм. Усно опрацювати додаток до уроку,матеріал про творчість багатьох письменників ,бо ЗНО містить питання цієї теми (див. програму розділ 6).

4 травня.Українська мова
Тема. Практична риторика. Інформаційні жанри (представлення,пояснення, інструція, повідомлення). Риторика-мистецтво спілкування
Увага!!! Д.З. Опрацювати матеріали підручника с.119-123, виконати вправу 216(виступ записати і переслати вчителю для прослуховування й оцінювання (відео,голосове тощо).
Українська література
Тема. Урок літератури рідного краю. Письменники запорізького краю.
Увага!!! Д.З. Підготувати повідомлення (голосове або відео) про одного з письменників за посиланням Бердянськ літературний БердаЛіра і переслати вчителю для перевірки.
30 квітня. Українська мова
Тема. Риторичні фігури:запитання, риторичне звернення,порівняння, повтор, тавтологія, антитеза, градація.
Увага!!! Д.З. Повторити с.66-67, с.81-83, с.112-113.Виконайте тести!
27 квітня. Українська мова
Тема. Практична риторика. Засоби мовного вираження промови. Риторичні фігури, Риторичне запитання, риторичне звертання.
Увага!!! Д.З. Опрацювати матеріал підручника с. 66-70 (вивчити правила), виконати вправу 114 Наприклад
27-28 квітня Українська література
Тема. Василь Стус - поет, як символ незламного духу, зображення людської гідності. Загальний огляд його життя і творчості.Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі.
Поезія В.Стуса-зразок "стоїчної поезії"у світовій ліриці аналіз творів "Господи, гніву пречистого...", "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе..."
Увага!!! Д.З. Опрацювати матеріал підручника с.240-247, записати до зошита тему уроку, визначення екзистенціалізму, вивчити"Господи, гніву пречистого...."напам'ять.
Не забувай! Творчість цього письменника входить до програми ЗНО(творчість, "Господи гніву пречистого").
24 квітня. Зарубіжна література
Тема. Сербія. Милорад Павич ( 1929-2009). Короткі відомості про митця.
Оповідання "Скляний равлик"Урок, Експрес-урок.Довідка.Про головне із творчості
Увага!!! Д.З. Опрацювати матеріал підручника с. 190-203, виконати завдання 6 на с. 203 (на власний вибір) та Тести ( а, б, в - не пишемо , бо під час виконання- запитання залишаються ті самі , а відповіді міняються місцями. Будьте уважними)
22 квітня. Українська мова
Тема. Риторичні фігури. Градація. Порівняння
Увага!!! Д.З. Опрацювати матеріал підручника с. 80 (порівняння) вик.вправу 137;
с.113(градація) вик. вправу197.
Пропоную переглянути Риторичні фігури.Градація.Порівняння
21 квітня. Українська література
Тема. Контрольна робота. Літературне "шістдесятництво". Митець і суспільство

Виконання тестових завдань

Серед запропонованих варіантів обрати правильний (по 0,5 б.).

1. Не є характерною для поетів-шістдесятників рисою творчості

А гуманізм Б культ свободи

В активний патріотизм Г соціалістичний реалізм

2. Славу неперевершеного поета-пісняра здобув

А В. Стус Б Л. Костенко

В В. Симоненко Г Д. Павличко

3. Кого Олесь Гончар назвав «витязем молодої української поезії»?

А В. Стуса Б Л. Костенко

В В. Симоненка Г Д. Павличка

4. Найбільший і центральний за змістом розділ роману, у якому найширше розкрито образ Марусі Чурай, має назву

А «Страта» Б «Проща»

В «Сповідь» Г «Якби знайшлась неопалима книга»

Д «Облога Полтави»

5. «Маруся Чурай» Л. Костенко — художня енциклопедія життя українського народу

А середини XVII століття Б кінця XVII — початку XVIII ст.

В кінця XVIII ст. Г початку XIX ст.

6. Порівнює поезію із «сонцем оранжевим», яке «щомиті якийсь хлопчисько відкриває для себе»

А Василь Симоненко Б Ліна Костенко

В Дмитро Павличко Г Іван Драч

7. Новела «Три зозулі з поклоном» присвячена

А кононівським полям Б «Цвітові яблуні»

В Якову де Бальмену Г любові всевишній

8. Учнем Олександра Довженка був

А Микола Вінграновський Б Василь Симоненко

В Іван Драч Г Сергій Параджанов

Завдання на встановлення відповідності (по 2 б.)

9. Установіть відповідність між героями твору Л. Костенко «Маруся Чурай» та їхніми характеристиками.

1 Северин Наливайко

2 Ярема Вишневецький

3 Грицько Бобренко

4 Мартин Пушкар

А Ще не старий. І славу мав, і силу.

(Про нього потім думу і складуть.

Мине сім літ — і голову сю сиву

Виговському на списі подадуть).

Б Був молодий і гарний був на вроду.

І жив, і вмер, як личить козаку,

За те, що він боровся за свободу,

Його спалили в мідному бику!

В Упир з холодними очима,

Пихатий словом і чолом,

Душа підступна і злочинна,

Закута в панцир і шолом.

ГТаке обличчя — зразу і не звикнеш, —

Різке, як меч, тонке, як тятива.

В житті шукав дорогу не пряму.

Він народився під такою зіркою,

Що щось в душі двоїлося йому.

Д Він міряв не тією міркою.

10. Установіть відповідність між твором і суголосним йому мотивом.

1 «Два кольори»

2 «Балада про соняшник»

3 «Страшні слова, коли вони мовчать»

4 «У синьому небі я висіяв ліс»

А любов, яка перемагає труднощі

Б доля людини і материнська любов

В талант бачити красу в повсякденні

Г потреба наповнювати життя прекрасним

Д суть мистецтва, його роль у суспільстві

11. Установіть відповідність між назвами розділів і подіями роману Л. Костенко «Маруся Чурай».

1 «Якби знайшлась неопалима книга»

2 «Гінець до гетьмана»

3 «Проща»

4 «Сповідь»

А гетьман скасовує смертний вирок Марусі

Б історія кохання Марусі й Гриця

В суд над Марусею

Г Маруся вирушає до Києва

Д Полтавський полк вирушає в похід

12. Установіть відповідність між художніми засобами й поетичними рядками, у яких їх ужито.

1 анафора

2 оксиморон

3 фразеологізм

4 синекдоха

А Із тих усіх дякових балачок

усе частіше згадую єдину, —

ту найсумнішу втіху, далебі:

комусь на світі гірше, як тобі

Б Ідеш, ідеш... дорога та дорога. /

Ідеш, ідеш... Хоч би вже відпочить

В Таке нещастя хоч кого знеможе. /

Це ж можна тут рішитися ума

Г Хай мовчать Америки й Росії,/

Коли я з тобою говорю

Д У соняшника біли руки і ноги, /

Було тіло шорстке і зелене

Увага!!! Контрольну роботу виконувати на окремих листках у лінію, зберігати . Виконані завдання надіслати вчителю для перевірки сьогодні 21.04 до 12.00 години

17 квітня. Зарубіжна література
Тема. Провідні тенденції в драматургії ІІ половини XX століття. Формування "театру абсурду" як явища театралього авангарду в 1950-1960-х рр, його провідні ознаки. Огляди здобутків митців, жанрові новації. Значення іронії, гротеску у творах. Література постмодернізму XX - XXІ ст. Елітарна й масова культура
т.л.: постмодернізм, "театр абсурду", інтертекстуальність
Рекомендую до перегляду і опрацювання https://ru.padlet.com/baklykoff65/zpbcupi09avw
Увага!!!Д.З.Опрацювати матеріал підручника с.179-185,вивчити терміни з теорії літератури (постмодернізм, "театр абсурду" та його загальні риси, іронія, гротеск), інтертекстуальність, виконайте тестові завдання із рекомендованого перегляду
Виконані завдання надіслати до 24.04

16 квітня. Українська мова
Тема. Риторичні фігури. Антитеза. Повторення
Увага!!! Д.З. Опрацювати с.82-83 (виконати вправу 138), с.112 (виконати вправу 194)
Рекомендую до перегляду з теми уроку та ЗНО-2020 https://tydyvy.com/video/DylEJyk
https://znoclub.com/mova-ta-literatura/551-khudozhni-zasobi-literaturi-tablitsi.html

14 квітня. Українська література
Тема. Урок мовленнєвого розвитку. Ліна Костенко "Маруся Чурай". План-характеристика Марусі Чурай.
Увага!!! Д.З. У зошит!!! Скласти план-характеристику до образу Марусі Чурай, опрацювати тести
https://naurok.com.ua/test/testi-za-istorichnim-romanom-lini-kostenko-marusya-churay-4282.html
Рекомендовано до перегляду як теми уроку так і підготовки ЗНО (права сторона Каталог.....) : https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kostenko-lina/2583-obraz-marusi-
****Повернемося до проблемного питання:« Чи винна Маруся Чурай у смерті Григорія Бобренка?»

Маруся не могла скоїти цей злочин, бо кохання до Гриця було частиною її самої. Вбити людину вона б ніколи не змогла. Для віруючої людини, якою була Маруся, вбивство - це страшний гріх.

Асоціативне гроно.

Маруся - яскрава особистість, що ввібрала в себе найкращі якості українки, її ж пісні - своєрідний духовний літопис України, цінність, яку неможливо знищити...

Маруся - Л.Костенко, пісня, гордість, зрада, Батьківщина, символ України, патріотизм,краса, ніжність, Полтава

Останнє слово ми все ж залишаємо за Марусею. Уявіть собі, що стерся кордон між століттями і змогли зустрітись дві легендарні та неповторні жінки - Ліна Костенко і Маруся Чурай. Про що вони могли б розмовляти?

Уявна зустріч

Ліна. Я все життя захоплювалась цією легендарною дівчиною. Твоя мужність і витривалість мене захоплювала, а талант піснетворки полонив моє серце. Ти - неабияка дівчина.

Маруся. Ні, Ліно, я - звичайна українка, така ж , як і більшість жінок нашого краю. Ми у цьому дуже з тобою схожі ,чи не так?

Ліна. Можливо, ти слушно кажеш. Ми - справжні українки і пишаємось цим. Та все ж я відчуваю деяку провину перед тобою. І хоча я повернула твоє імʼя із забуття та , разом з тим, окунула тебе у болючі спогади.

Маруся. Ні, Ліно, ти не просто повернула моє чесне імʼя, ти очистила його від бруду, який я змушена була носити протягом віків.

Ліна. Скажи мені, Марусю, а чи вдалося мені відтворити твою любов до пісні, твої почуття до Гриця?

Маруся. Так, і в цьому ми, мабуть, дуже схожі з тобою. Я вірю, Ліно, що ти маєш безмежно щиру душу, великий талант та гордість. Адже лише така людина могла відчути те ж, що відчувала я, кохати, як кохала я, страждати, як страждала я. Я думаю, що у нас із тобою багато спільного.

Ліна. Можливо, ти права. Та я не розумію, як ти могла отруїти Гриця?

Маруся. Ох Ліно, Ліно! Та хіба ж я його труїла?! Те зілля було для мене. Після Грицевої зради моя душа померла, а тіло я хотіла вбити отим зіллям. Та доля вирішила інакше...

Ліна. Твоя доля така ж багатостражденна, як і доля нашої України. Але для нашого народу ти не просто дівчина з легенди, ти - його душа. Твої пісні, як іти сама, будуть жити у людській памʼяті стільки, скільки житиме наш народ, тобто вічно.

Вшанування пам’яті Марусі Чурай

Полтавці свято шанують пам’ять про славну землячку. Її іменем названі вулиці, співоче поле, ансамблі, конкурси.

Громадськість Полтави ще з кінця 1970-х років порушувала питання про спорудження пам’ятника Марусі Чурай. Але справа ця виявилася далеко не простою, бо вирішувалося питання хто вона – конкретна особистість чи дівчина – легенда.

Лише у 2005 році викладачам Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка вдалося створити оригінальний проект. Спорудження пам’ятника здійснювалося на спонсорські кошти, а урочисте відкриття відбулося у 2006 році.

Піснярка в довгому вбранні, боса, з віночком у руці, зажурено схилила голову, мабуть, складаючи новий твір. Пам’ятник встановлено біля фонтану поряд із приміщенням театру імені Миколи Гоголя. Це місце підходить як найкраще,бо театр – це храм музики.

Ми повинні гордитися тим, що саме полтавська земля дала світові геніальну піснярку Марусю Чураївну, повинні зробити все від нас залежне, щоб і наступні покоління могли вслухатися у чаруючі її пісні.

***Рефлексійно - оцінний етап

Характеристика Марусі (Маруся Чурай – незвичайна дівчина з Полтави, дуже вродлива, талановита. Її образ виступає в єдності з образом України. Всі свої найсвітліші почуття вона висловила в піснях. Маруся чиста серцем, розумна, окрім того, наділена поетичними і музичними талантами. Творення пісні для Марусі є чи не головним способом самовираження.

«В розмові я, сказати б, то не дуже.

А в пісні можу виспівати все», –

признається Маруся.

«Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Коли в похід виходила батава,

Її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні» (Іван Іскра про Марусю).)

План-характеристика(наприклад)
I. Маруся Чурай — дівчина з легенди (за легендою, Маруся — автор популярних пісень, мала чудовий голос, працьовита, добра, щира; жила з матір'ю, коханий зрадив, вона його отруїла, суд помилував дівчину).
II. Головна героїня роману — Маруся Чурай (не просто вродлива, з бажанням кохати, а натура творча, особлива, ніжна, з вразливою душею, не байдужа до людей).
1. Неоднозначне ставлення односельців до суду над Марусею Чурай (для одних — гордість, душа народу, для інших — вбивця).
2. Драматичне, болісне переживання зрадженого серця (мовчить, не говорить, для кого була виготовлена отрута, шукає відповіді на питання про причини зрадженого кохання, прозріння посилює душевні муки).
3. Майстерне переплетіння в романі особистого та загальнонародного (особисте горе ніщо у порівнянні з всенародною трагедією: "Комусь на світі гірше, як тобі").
IІІ. Життєва, актуальна правда роману (роздуми про драматичні сторінки історії України, про сьогодення, про нашу мораль: проблеми митця і суспільства, вірності і зради, батьків та дітей)
13 квітня Українська мова
Тема.Засоби мовного вираження промови. Метафора, метонімія, їх роль у мовленні.
https://vseosvita.ua/library/urok-zasobi-movnogo-virazenna-promovi-234938.htmlДо теми уроку
Увага!!! Д.З. с. 14-16, с. 40-45; вик. вправи 17,71.
Здати до 17.04
Українська література
Тема.Ліні Костенко. "Маруся Чурай".Центральні проблеми : митець і суспільство,індивідуальна свобода людини.
https://studfile.net/preview/5109598/page:12/ до теми уроку
Увага!!!Д.З. с. 233-234 (характеристика образу Марусі) .Повторити ЗНО "Усна народна творчість" Пісні Марусі Чурай "Віють вітри, віють буйні", "Засвіт встали козаченьки". Побудувати інформаційне гроно до образу Марусі або створити власну презентацію до твору. Здати до 14.04
10 квітня. Зарубіжна література
Тема. Позакласне читання. Габріель Гарсіа Маркес "Сто років самотності"
https://www.livelib.ru/author/641-gabriel-garsia-markes, https://www.youtube.com/watch?v=yzcAqZJ8sN4 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 до твору і творчості
Увага!!! Д.З. Скласти тестові завдання на 24 запитання. Д.З. виконати і надіслати до17.04.

7квітня. Українська література
(Д.З. шукай у прочитаному матеріалі)
Тема. Роман у віршах "Маруся Чурай". Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання.

Мета: дослідити майстерність письменниці у змалюванні образів роману, розкрити неповторну індивідуальність, духовну силу і красу Марусі Чурай, що органічно зливається з образом України, її трагічною історією; розвивати спостережливість, образне мислення, творчі здібності учнів, уміння узагальнювати матеріал, виділяти основне, доводити свою точку зору; виховувати почуття патріотизму, людської гідності, доброти, милосердя, справедливості, формувати національну самосвідомість, високі моральні цінності.

Епіграф: Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Ліна Костенко «Маруся Чурай»
1.Словникова робота.Що таке духовність?

(Духовність – це те, чого бракує і сьогодні нашій нації. На мою думку, це внутрішній світ людини, це здатність до творення духовного світу, до самовдосконалення.)

Духовність – це мораль, внутрішність, душевність.(Д.З.)

*Сьогодні Україна переживає період активного самопізнання, шукає в них відповіді на актуальні питання сучасності. І саме роман у віршах «Маруся Чурай» і е тим невичерпним джерелом, що відображає не тільки історичний процес 17 ст. на теренах України, а й пробуджує національну пам’ять, яку вбивали століттями.

Сьогодні, перекинувши місток від сучасного до минулого, ми простежимо, як жили в цьому бурхливому світі герої історичного роману у віршах Л. Костенко, хто з них, пройшовши через помилки, сумніви, вагання, не схибив, не зрадив собі, своєму народу, своєму великому призначенню – бути людиною. Хай кожен з вас для себе дасть відповідь: чи гідні ми з вами сьогодні нашого минулого, тієї славної сторінки в історії народу?

Проблемне запитання. Чому Маруся Чурай – це голос України, її душа?

З сивої давнини через три з половиною століття повернулася до нас з вами талановита дочка українського народу, поетеса, співачка і складачка пісень Марія Гордіївна Чурай, що «піснею в безсмертя увійшла»

Пісня для нашого народу – це його душа, його доля, його історія, це той живий скарб, що передається із покоління в покоління, утверджуючи наш національний корінь.

1.Законспектувати літературний паспорт твору(Самоперевірка)(Д.З.)

1.Рік видання

2.Жанр

3.Кількість розділів

4.Сюжетні лінії

5.Історична епоха

6.Місто,де відбуваються події

7.В основі твору балада

8.Державна нагорода за твір

1.1979

2.Історичний роман у віршах

3.9

4.Історична,особиста

5.Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького

6.Полтава

7. “Ой не ходи,Грицю,та й на вечорниці…”

8.Державна премія ім.Т.Г.Шевченка

Установи відповідність між цитатною характеристикою і героєм художнього твору:
1.	«Він лицар був, дарма що постоли. Стояв на смерть. Нікому не здавався..»	А)	Іван Іскра
2.	«Хто – за Богдана, хто – за короля. А він за тих, которії не проти»	Б)	Гордій Чурай
3.	«…Він народився під такою зіркою, Що щось в душі двоїлося йому».	В)	Гриць Бобренко
4.	«Любив же він Марусю, не дай боже! Тепер сидить, лиця на нім нема…»	Г)	Б. Хмельницький
		Д)	пан Вишняк

1.б 2.д 3.в 4.а

Установи відповідність між висловлюваннями та персонажами твору:
1.	«Затям, любов любов’ю, А життя життям…»	А)	Маруся Чурай
2.	«Які там «Засвіт встали козаченьки»?.. Не вірю, щоб складала це вона!»	Б)	Галя Вишняківна
3.	«Я – навіжена. Я – дитя любові. Мені без неї цілий світ глевкий…»	В)	Орина Бобренчиха
4.	«Ця дівчина не просто так Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа…»	Г)	Гриць Бобренко
		Д)	Іван Іскра

1.г 2.в 3.а 4.д

- Про що цей твір і хто в ньому є головним героєм?

(Це енциклопедія життя українського народу середини 17ст., світ вічних мотивів духовного життя народу з усіма його світлими і сумними сторінками. Вихопивши драму окремої особистості, трагічну історію нещасливого кохання, поетеса показала трагедію цілого народу, висвітлила болі і сучасного покоління, його страх перед майбутнім.)

- Якими лініями розгортається сюжет твору ?

(Сюжет твору розгортається двома лініями: особистою – доля М. Чурай та інших персонажів, які відіграють у її житті важливу роль, та історичною – боротьба українського народу за своє визволення з-під влади польської шляхти.)

Історична лінія

Поетеса з великою відповідальністю поставилась і до історичного матеріалу. У романі ожила ціла історична епоха 17ст.. Саме про національно - визвольну війну під проводом Б. Хмельницького 1648-1657-рр.

Роман «Маруся Чурай» Л.Костенко – це дзеркало тієї конкретної історичної дійсності, а саме доби 17ст. Головний герой роману - це Вітчизна, рідна земля. Чому? Бо саме любов’ю до неї пронизаний увесь твір.

Буває часто сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ті ліси,

Усе так чисто, гарно, незрадливо,

Усе моє – дорога, явори,

Усе моє, все зветься - Україна

- Чому в шостому розділі «Проща» письменниця вводить образ мандрівного дяка? (Мандрівний дяк – це борець за Україну, за правду, він ненавидить компроміси у сфері духовності, пристосовництво, таврує сучасних поетів, які складають віршики. Ліна Костенко осучаснює минуле, розглядає його як місток у майбутнє.)

Маруся зрозуміла, що її особисте горе ніщо в порівнянні із всенародною трагедією. Шлях на прощу стане другим прозрінням Марусі, усвідомленням своєї причетності до долі народу. Мандри з дяком показали дівчині горе розтерзаної України і в минулому і, в сучасному. Маруся розуміє, що комусь на світі гірше, ніж тобі. Вразлива і чуйна душа дівчини ніби вдруге народжується, оживає від дотику до страждань співвітчизників. Так роман нагадує нам історію не однієї Марусі, а багатьох людських доль, що і сприймається нами як життя цілої нації, цілого народу. Я думаю, що в цьому саме і є новаторство Л. Костенко.

Особиста лінія та творчий спадок Марусі Чурай

Красива ж я була, правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

«Маруся Чурай» Л. Костенко

- Хто така М. Чурай за переказами народу?

(Кажуть, що жила колись в Полтаві 350 років тому дівчина на ім’я Маруся Чурай, донька славного козака, урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота. Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним хистом, чарівним голосом і романтичною любов’ю: її обранець, козак Григорій Бобренко, піддавшись материним умовлянням кидає Марусю і одружується з багачкою Галею Вишняківною. У розпачі дівчина хоче втопитись, але її рятує Іван Іскра, що палко кохає дівчину. Маруся мстить за зраду, отруює Гриця настоєм із зілля. Її засуджують до страти, та Іскра встигає привезти від гетьмана помилування. Змучена докорами сумління Маруся вмирає від сухот. Доля відміряла їй 28 років.)

Ця легенда стала сюжетною схемою роману, але, використовуючи її, поетеса по-новому осмислює відомий сюжет. Це стосується і самого трактування постаті головної героїні та зображення духовного життя нації конкретної епохи. Для Л. Костенко Маруся Чурай – не просто вродлива дівчина. Вона – натура творча, а тому особлива: з ніжною, вразливою душею, яка вбирає в себе радощі і болі простих людей як свої.

Для одних вона – гордість, душа народу, а для інших – убивця. Сама Маруся мовчить, болісно переживає драму зрадженого серця, не говорить про те, що Гриць сам випив настій зілля, який вона готувала для себе

Маруся шукає відповіді на болючі питання: чому Гриць покинув її? Чому пішов свататись до Галі?

Проблему любові і зради, що лежить в основі роману, подано у творі в руслі двох тематичних ліній:

- Формування характерів у родинах Чураїв та Бобренків

- Маруся Чурай – Гриць Бобренко

- Маруся Чурай – Іван Іскра ,

Виявляється, дві системи цінностей формували душу Гриця. Чому він виродився духовно? Яка система доводить його до життя на «дві душі»? І до чого це приводить?

Кохання Марусі і Гриця отруєне страшною зрадою. Пекуче прозріння болить Марусі нестерпно. «Нерівня душ - це гірше, ніж майна!» - звучить у творі. Дівчині болить Грицева невірність, роздвоєність, власна помилка.

Тож річ не в тім, - женився, не женився,

Прийшов, пішов, забув чи не забув,

А в тому річ, коли ж він так змінився,

Чи може він такий і з роду був?

- Чому Маруся не може пробачити зради?(Бо будучи чуйною душею, вона душею зрозуміла, що до неї повернувся інший Гриць, а не той давній, якого вона любила!.)

Він говорив і, відбувалось диво,

Він зразу якось так перетворив,

Так говорив беззахисно й правдиво,-

Неначе він про подвиг говорив.

Горда Чураївна не хоче заплямувати своє велике кохання, вірніше пам’ять про нього. Вона зрозуміла, що їхні душі різної глибини.

Життя – це не чернетка, в якій можна закреслити помилки, вирвати аркуш. В житті не може бути так, що одного разу, зрадивши людині, коханій, країні, а завтра ти знову станеш порядною людиною і будеш робити тільки добро. Отруївши кохання Марусі підступною зрадою, Гриць, сам того не помічаючи, став на слизьку і холодну стежку підлості.

· Чи справедливо поступив Іскра? Що ним керувало: любов чи справедливість?

· Як реагувала на події юрба, яка зібралася на майдані,?Яке ж моральне обличчя нації тієї епохи постає перед нами?

· Кого ж дійсно могла б впустити в своє серце Маруся Чурай і бути щасливою? (Івана Іскру)

- Як ви розумієте слова Івана Іскри:

«Ми з нею рідні. Ми одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс?»

(Взаємини Івана і Марусі - це своєрідний виразник великого кохання двох рівноправних людей, двох високих і чистих душ. Любов Івана до Марусі немов би відтінює любов Гриця, допомагає зрозуміти її недостатню глибинність. Іван і Маруся – духовно близькі, але доля судила їм нерозділену любов, і остання зустріч з Іваном викликала у Марусі велику тугу – вона відчула в ньому по-справжньому близьку людину.)

Вічний вогонь - це любов, а сам Іван – це шляхетна іскра цього вогню. Тільки хвороба і смерть Марусі зупинили цей процес – процес народження в ній нової, по-справжньому великої і щасливої любові

*Тож якою перед нами постає Маруся? Дівчина з легенди, чи конкретна історично особа?

1. Охарактеризуйте Марусю, склавши асоціативне дерево (або сенкан) (Д.З.)

Маруся Чурай – пам'ять, Україна, патріот,душа, пісня, шляхетність, співчуття, духовність, краса, максималізм, емоційність.

2.То чому ж для України Маруся «не просто так Маруся, а це голос, це пісня, це душа»? (проблемне запитання)

Коли в похід виходила батава,-
      її піснями плакала Полтава
      Що нам було потрібно на війні?
      Шаблі, знамена і її пісні.

      Звитяги наші, муки і руїни
      безсмертні будуть у її словах.
      Вона ж була як голос України,
      що клекотів у наших корогвах!

Маруся не брала прямої участі у війні, але чи залишилася б вона скільки поколінь в пам’яті народній, якби вона стояла осторонь життя народу та його боротьби за волю?

Хто з героїв роману ближчий вам за духом: Маруся, Гриць, Іван? Чому?

Висновок Турбуючись про духовне життя нації, ми не маємо права забувати свою історію, треба відновити свою історичну пам’ять і зберегти її, утримати зв'язок поколінь. Завжди пам’ятати: хто ми є, чиїх батьків чиї діти. Тільки тоді ми зможемо мати сильну українську державу, жити красиво і багато гордитись, що ми українці. У нашій свідомості образ Марусі органічно зливається з образом України. Маруся увібрала в собі кращі риси нашого народу(називаються риси характеру Марусі, підтверджені цитатами)

А тепер, пройшовши емоційним мостом із 17ст. в 21 ст., прокладеним Ліною Костенко, ми створили ту межу, що відділяє чесних людей від нечесних.

Визначення проблематики твору (Д.З.)

- глибина душі;

- поняття людської моралі – добро, чемність, благородство;

- гідність людини, що виявляється ступенем участі її в долі нації;

- справжня людина має своє обличчя – однакове вдень і вночі і… навіть у смерті.

* От і пройшли ми тернистими дорогами разом із своїми героями роману. Пройшли через сумніви і вагання, кохання і зраду. Хто ж з героїв роману не схибив, не зрадив ні собі, ні своєму народові, ні своєму високому призначенню - бути людиною? (виконати усно )

Пройде кілька місяців, і ви станете на стежку дорослого і самостійного життя. Що ж понесемо ми з нашого уроку для себе у нелегку, часом жорстоку, дорогу життя?

- Які погляди на любов і сім’ю імпонують вам особисто після детального розгляду образів роману?

(Д.З.)Отже, роман "Маруся Чурай" сприймається як дуже сучасний, бо примушує нас ще раз замислитись, якою повинна бути людина. Сьогодні ми вчимось жити на уроці, завтра вашим учителем стане саме життя, іноді важке, нестерпне. Роман «Маруся Чурай» вводить нас у духовний світ наших предків, розкриває забуті сторінки історії, на достойних взірцях вчить громадянської мужності, пробуджує почуття власної гідності причетності до великої історії великого народу.

Увага!!!Д.З.

1.Тестові завдання у форматі ЗНО (6 завдань).

2.Виписати з твору афоризми.

3.Написати творчу роботу: “Лист до Марусі Чурай”

https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/5575 до теми уроку

Задання надіслати вчителю для перевірки до 13.04

9 квітня. Українська мова
Тема. Контрольна робота « Стилістична норма».

І варіант І

І завдання ( по 0,5 бал.= 9 балів)

1.Омоніми вжито в рядку:

А. пара з чайника, весільна пара; Б. носик чайника,носик дитини;

В. ніжка троянди, ніжка кресла ; Г. урок математики, життєвий урок.

2. Укажіть рядок, у якому до складу словосполучень входять омоніми:

А. заводський брак – брак часу, маскарадний бал – високий бал ;

Б. білий колір – чорний колір, радісний погляд – сумний погляд;

В. чисте небо – чисті руки, тихий голос – тихе життя;

Г. крило ластівки – крило літака, палаюче сонце – пекуче сонце.

3. Слова, звуковий склад яких збігається тільки в одній граматичній формі, називаються:
А. омографи; Б.. омофони; В омоформи; Г. неповні омоніми.

4. Рядок, у якому всі слова однозначні:

А. башта, галоп, борода, готель; Б. атлетика, ліжко, кисень, магнітофон;
В. атака, горло, контур, крем; Г. дієта, диск, кабінет, бактерія;

5. Усі слова є синонімами до слова «дорога»:

А. стежка, вулиця, бруківка, смуга, спуск;
Б. шлях, гостинець, тракт, шосе, автострада;

В. трек, узвіз, магістраль, проспект, колія;
Г. доріжка, бульвар, траса, путівець, асфальт;

6. Усі пари слів – пароніми:
А. музичний – музикальний; робочий – робітничий

Б. далекий– близький; знайомий – маловідомий;
В. веселий – щасливий; швидкий – повільний;
Г. усміхнений – похмурий; усмішка – посмішка;

7. Знайдіть прислів’я, у якому вжито антоніми:

А. Сонце блищить, а мороз тріщить. Б. Грудень рік кінчає, а зиму починає.
В. Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає. Г. Зробив діло, гуляй сміло.

8. Усі слова власне українські:

А. мрія, формула, черевики, красень, село;
Б. театр, хата, пюре,новела, музей;
В. ангел, клас, повітря, парламент, кекс;
Г. журитися, крига, гай,взуття, сніданок.

9. Стилістично забарвлені слова записані в рядку:

А. лампа, читати , твердий ; Б. чимчикувати, бубніти, гамселити;

В. екран, відчинити , жовтий ; Г. картка, заходити, чистий.

10. До якого шару лексики належать слова чадо, живіт, перст, лицедій?

А. архаїзм; Б. історизми; В. неологізми; Г. варваризми.

11. Лише історизми:

А. фламінго, соната, трон, кубок ; Б. смерди, кармазини, війт, кольчуга;

В мірошник, ґрунт, урожай, шолом; Г. полонина, плай, когут, флояра .

12. Усі фразеологізми мають однакове значення;

А . відкрити душу; відкрити дорогу; відкрити очі;
Б . входити в норму; входити в колію; входити в русло;
В. давати відсіч; давати перцю; давати по руках;
Г. вийти в люди; вийти на дорогу; вийти сухим із води.

13. Спільнокореневими є всі слова ,крім

А. потік; Б. текти ; В утік ; Г. течія.

14. Редагування не потребує словосполучення

А. дозволити Олегу Семеновичу:

Б. заборонити товаришеві Самойленку;

В . передати листа дипломату Петренку;

Г. повідомити Сергію Івановичу.

15.Доберіть до фразеологізмів антоніми

1. У свинячий голос А. Ні світ ні зоря

2. Одного поля ягода Б. Пустити шпильку

3. Як мокре горить В. Не з нашої парафії

4. Мазати медом Г. Змотати вудки

Д. Аж іскри летять

ІІ завдання Синтаксичний розбір речення ( 3 бали)

З темного обрію вихопилася далека степова пісня що з великою журбою повилася в тиші ніби зголодніла й пожадлива душа розпачливо шукала собі нового спізнання щоб перемогти велику тугу світову щоб виправдати всі провини в житті ( М.Івченко).

-частини мови-1 бал

-розділові знаки , граматичні основи та нумерація частин речення-1 бал

-схема та аналіз речення- 1 бал

ІІ варіант

І завдання ( по 0,5 бал.=9 балів)

1.Омоніми вжито в рядку:

А. гайковий ключ; скрипковий ключ; Б. ручка дитини, кулькова ручка;

В. ключ від замка, джерельний ключ; Г.дерев҆яна лінійка, урочиста лінійка.

2. Укажіть рядок, у якому до складу словосполучень входять омоніми:

А. крила турбіни – крило літака, світла голова – голова зборів;

Б. цікава байка – сорочка з байки, маскарадний бал – високий бал;

В. білий колір – чорний колір, радісний погляд – сумний погляд;

Г. чистий папір – чиста душа, тихий голос – тихе життя.

3. Слова, які пишуться однаково, але відрізняються звучанням, називаються:
А . омографи; Б. омофони; В. омоформи; Г. пароніми.

4. Знайдіть такі словосполучення, у яких вжито багатозначне слово:

А .блок статей — опозиційний блок;

Б. літній день — літній чоловік;
В. поставити хворому банки — купити дволітрові банки;
Г. стрижка під бокс — ходити на бокс;

5. Визначте речення з контекстуальними синонімами:
А. Ялинки – не тільки дітям радість, а й символ одвічної зеленої природи .
Б Скільки летітиме думка – усе не буде межі, тільки нова і нова глибінь всесвіту .
В. Кожне слово складається із змісту і мелодії (Петро Панч).
Г. А хлюня мій ходить іще не може – синок мій любий, щастячко моє(В.Сосюра).

6. Усі пари слів – пароніми:

А. усмішка- посмішка; компанія-кампанія;
Б. далекий– близький; рахманний-спокійний;
В. свіжий- черствий; заможний- бідний;
Г. радісний – похмурий; туриський- туристичний;

7. Речення з контекстуальними антонімами:
А. На чорій землі білий хліб родить (Народна творчість).
Б. Книжки не прочитав – розуму не додалося (Народна творчість).
В. Згода дім будує, а незгода – руйнує (Народна творчість).
Г. Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками (Д.Павличко).

8. В якому рядку всі слова запозичені?

А. нотаріус, формула, черевики, красень, село;

Б. театр, каска, яхта, новела, двері;
В. табун, форма, завод, бадьорий, історія;

Г. ангел, клас, кавун, парламент, кекс;

9. Стилістично забарвлені всі слова в рядку:

А. край, бабуся , чистий ; Б. еліпс, бубніти, рахманний;

В. чарівний, хмаринка , акуратний ; Г. повітря , вітрище ,твердий.

10. До якого шару лексики належать слова гусар, колгосп, боярин, кошовий?

А. архаїзми; Б. історизми; В. неологізми; Г. варваризми.

11. Лише історизми в рядку:

А. мірошник, ґрунт, урожай, шолом; Б. смерди, кармазини, війт, кольчуга ;

В. фламінго, соната, трон, кубок ; Г. полонина, плай, когут, флояра;

12. Знайдіть рядок, у якому всі фразеологізми мають однакове значення:

А. вийти на перші ролі; вийти на дорогу; вийти сухим із води;
Б. відкрити Америку; відкрити дорогу; відкрити очі;
В. входити в норму; входити в колію; входити в русло;
Г. давати драла; давати перцю; давати гарбуза;

13. Спільнокореневими є всі слова , крім:

А. пекти; Б. печера; В. печений ; Г. випічка.

14. Редагування потребує словосполучення:

А. повідомити Андрієві Івановичу;

Б. дозволити Богданові Семеновичу;

В. заборонити товаришу Марчуку;

Г. передати листа дипломатові Петренку.

15.Підбери до фразеологізмів синоніми

1. Рукою подати А. Як чорна хмара

2. Курці ніде клюнути Б. Каші не звариш

3. Розводити антимонії В. За два кроки

4. Як у воду опущений Г. Правити теревені

Д. Губці ніде впасти

ІІ завдання Синтаксичний розбір речення

Страшні слова коли вони мовчать коли вони зненацька причаїлись коли не знаєш з чого їх почать бо всі слова були уже чиїмись (Л.Костенко).

-частини мови-1 бал;

-розділові знаки ,граматичні основи та нумерація частин речення-1 бал;

-схема та аналіз речення- 1 бал.

Виконані завдання здати до 11.04

6 квітня. Українська мова
Тема. Написання контрольного есе.
Увага!!!Домашнє завдання
1.Написати есе на тему:"Читання робить нас кращими"( писати в нових зошитах).
2.Повторити параграфи 35-45 (запитання та завдання на с. 205. Не забудь виконати тестові завдання онлайн!) та підготуватися до контрольної роботи за темою "Стилістична норма"
Українська література
Тема.Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах "Маруся Чурай"
https://www.youtube.com/watch?v=3hjQAJXDVvo прослухайте зміст твору
Урок- підказа https://www.youtube.com/watch?v=90EkOQ4GWLc
Увага!!! Домашнє завдання
Прочитати роман у віршах "Маруся Чурай,"
опрацювати матеріал підручника с. 228-235
(не забудь заглянути до завдань ЗНО-2020 по творчості Ліни Костенко)
Домашні завдання виконати до наступного уроку: укр.мова до 09.04, укр. літ. до 07.04 та надіслати вчителю для перевірки!

Блог учителя української мови та літератури Савощенко Олени Іванівни

Головна

Дистанційне навчання 11 клас

Художній світ творів Юрія Андруховича

Немає коментарів:

Дописати коментар

Повідомити про порушення

Архів блогу